Френк Герберт - Єретики Дюни

Сестринство негайно розпізнало силу, що торкнулася всіх цих людей. Бене Ґессерит знали назву цього древнього ефекту: поширення культу. Тамелейн сповіщала про глибокі зміни на Ракісі: люди всієї планети почали молитися Шіані, а не Шайтанові чи навіть Шай-Хулудові.

– Вони знають, що Шіана заступається за найслабших, – звітувала Тамелейн. – Це знайома схема. Усе йде, як наказано. Коли ви пошлете гхолу?

Один з найшвидших ліхтерів Сестринства забрав Майлса Теґа до транспортника Гільдії на орбіті Гамму. Йому не хотілося зараз покидати Твердиню, але пріоритети були очевидними. Крім того, він мав нутряну реакцію на цю вилазку. За три століття досвіду Теґ навчився довіряти нутряним реакціям. На Гамму справи йшли не найкращим чином. Кожен патруль, кожен звіт із віддалених сенсорів, рапорти Патрінових шпигунів у містах – усе це посилювало Теґів неспокій.

На ментатський лад, Теґ відчував рух сил довкола Твердині та всередині. Його підопічному гхолі загрожувала небезпека. Проте наказ з’явитися на борту транспортника Гільдії, готового до відбиття нападу, надійшов до Майлса від самої Тарази. Це безпомильно підтверджував криптографічний ідентифікатор.

На ліхтері, що здіймався вгору, Теґ готувався до битви. Усі приготування, які він міг зробити, були зроблені. Люціллу попереджено. Він довіряв Люціллі. Шванг’ю – інша річ. Теґ мав твердий намір обговорити з Таразою кілька істотних змін у Твердині Гамму. Та спершу слід було виграти чергову битву. Башар не мав найменшого сумніву, що попереду його чекає бій.

Коли Майлсів ліхтер увійшов у док, він виглянув крізь порт і побачив на темному боці транспортника гігантський іксіанський символ усередині картуша Гільдії. Це був корабель, який Гільдія переробила під іксіанські механізми, замінивши традиційних навігаторів машинами. Тож на борту будуть іксіанські техніки для обслуговування апаратури. Буде і справжній навігатор Гільдії. Гільдія так і не навчилася довіряти машинам, навіть демонструючи перероблені транспортники тлейлаксу та ракіанцям. Це мало бути посланням їм: «Бачите: ми не цілковито залежні від вашого меланжу».

Таку вістку ніс гігантський символ Ікса на корпусі космічного корабля.

Теґ відчув легкий поштовх при зіткненні з доковими схоплювачами і глибоко вдихнув, щоб заспокоїтися. Почувався, як завжди перед боєм: вільним від будь-яких ілюзій. Це був провал. Переговори провалилися, і настала черга кривавої битви… хіба що він зуміє перемогти якимось іншим чином. Тепер битви рідко бували масовими, а все-таки зоставалися смертоносними. Це було тривкішим різновидом провалу. Якщо ми не можемо мирно врегулювати наші розбіжності, то ми менше ніж люди.

Службовець, що говорив із явним іксіанським акцентом, провів Теґа до кімнати, де його чекала Тараза. У всіх коридорах і пневмотрубах, що вели його до Тарази, Теґ шукав знаків, які підтвердили б таємне попередження у посланні Матері Настоятельки. Усе здавалося спокійним і звичним – службовець ставився до башара з належною повагою.

– Я був офіцером групи Тірег на планеті Андіою, – сказав він, назвавши одну із майже-битв, у яких Теґ здобув перевагу.

Вони підійшли до звичайного овального люка в стіні звичайного коридору. Люк відкрився, і Теґ увійшов до кімнати з білими стінами та зручними меблями: слінгокріслами, низькими столиками, світлокулями, налаштованими на жовте світло. Люк із гучним стуком прослизнув у свої ущільнення, залишивши Майлсового провідника в коридорі.

Аколітка Бене Ґессерит розсунула легкі завіси, що приховували прохід праворуч від Теґа. Кивнула йому. Його помітили. Таразу повідомлять.

Теґ стримав тремтіння м’язів ніг.

Насилля?

Він не помилився, інтерпретуючи таємне Таразине попередження. Чи були його приготування достатніми? Ліворуч від нього стояло чорне слінгокрісло, перед кріслом – довгий стіл, а при кінці стола ще одне крісло. Теґ перейшов на цей бік кімнати й чекав, спершись спиною об стіну. Помітив, що на носаках його чобіт залишився коричневий пил Гамму.

У кімнаті відчувався специфічний запах. Він принюхався. Шер! Невже Тараза та її люди захищаються від Іксіанського Зонда? Теґ прийняв свою звичайну капсулу шеру, перш ніж ввійти до ліхтера. У його голові надто багато знань, які можуть бути корисними для ворога. А з того, що Тараза залишила у своєму помешканні запах шеру, випливав ще один висновок: це було повідомлення якомусь спостерігачеві, присутності якого вона не могла уникнути.