Г. Фальберг - Злочинця викривають зорі

— Пані Тербовен уже пішла спочивати, а Петера, кажуть, з самого обіду немає вдома.

— Дивна річ! Мабуть, трапилося щось несподіване, інакше він безперечно прийшов би, — сказав замислено адвокат, на його завжди спокійному обличчі на хвилину з'явився вираз нерішучості і занепокоєння.

Роньяр витягнув губи і присвиснув, як робив це завжди, коли передчував сенсацію. При цьому погляд його запитливо обмацував господаря.

— Навіщо відразу ж передбачати щось погане! — трохи сердито гукнув Бергер. — Не обов'язково ж має щось трапитися… Ідіть-но сюди, Гофстраате, і розповідайте, будь ласка, далі!

Гофстраат сів, осушив спій келих і тоді повів далі:

— Ви, звичайно, пригадуєте, як нас вразила звістка про від'їзд Тербовена.

Роньяр підхопив:

— За дорученням своєї газети я намагався тоді з'ясувати справжні причини, чому професор-фізик став раптом археологом. — Знизавши плечима, він додав — Нево й досі твердить, що не знає цих причин, хоча він був асистентом професора.

— Як би воно там не було, — перебив його Гофстраат, — а Тербовен відплив разом з Нево на судні голландсько-американської компанії з Роттердама через Гаванну до Веракрус. Там, у Веракрус, він розпочав підготовку до своєї експедиції. Для подорожі навколо півострова Юкатан — експедиція мала висадитися десь поблизу північного кордону Гондурасу — професор найняв моторний парусник, такий, які звичайно плавають у Карібському морі. Команду він підібрав різношерсту — кілька мексіканців, двоє мулатів і кок-китаєць. Неро знайшов у Веракрус штурмана; це був, між іншим, єдиний європеєць у складі експедиції, крім Тербовена і Нево. Приблизно через місяць, якраз наприкінці дощового періоду, підготовчі роботи були закінчені. Від'їзд затримався ще на кілька днів, бо Нево зміг дістати похідну радіостанцію, якої добивався професор, лише в Мехіко. Як тільки він з'явився з апаратом на судно, вони вирушили в дорогу. У Прогресо, головному порті півострова, стали на якір, бо Тербовену потрібен був дозвіл на археологічні дослідження, а його мав дати перший губернатор Юкатану, резиденція якого була в Меріді.

До столиці професор поїхав сам. Всупереч усяким сподіванням губернатор, що теж був науковцем, виявив великий інтерес до справи. Разом із дозволом професор дістав запевнення в дальшій допомозі. За кілька днів він був знову в Прогресо і вирушив у дальшу путь вздовж узбережжя. Вони обігнули мис Каточе і, взявши курс на південь, попливли понад східним берегом Юкатану. Нарешті, кілометрів за двісті на північ під кордону Гондурасу, вони досягли тихої бухти, що глибоко врізалася в суходіл; береги її поросли одвічним лісом. Звідси почався похід в глиб країни. Судно лишилося в бухті на якорі з двома мексіканцями на борту.

Тут Гофстраат обірвав розповідь і потягнув кілька разів з люльки, випустивши густі клуби диму. Потім додав, пояснюючи:

— Я тому так добре обізнаний з цими подробицями, що після таємничого зникнення професора на прохання його дружини докладно займався справою.

Роньяр люб'язно звернувся до доктора Бергера:

— Якщо ви цікавитесь, любий друже, я пришлю вам відповідні номери моєї газети з тодішніми репортерськими звітами. Там ще більше подробиць, ніж у тому, що ви зараз почули.

Після невеличкої паузи адвокат почав розповідати далі:

— Важким і стомливим був їхній шлях крізь дичавину на захід. Густі одвічні ліси з зарослями ліан і болотами змінювалися сухими степами, де росли кактуси. Просунувшись у глиб країни на кілометрів п'ятдесят, вони досягли мети — дійшли до руїн міста, що зовсім заросло незайманим лісом. Навіть мексіканський уряд нічого не знав про його існування. Є припущення, що під час своїх дослідів тут, у Європі, професор бачив це місто на екрані свого апарата в його первісному стані. Це було, мабуть, велике місто, де жило багато людей, стояли палаци. Можливо, що Тербовен бачив на екрані загибель міста і це раптом збудило в ньому інтерес до археології.

Зацікавлений доктор Бергер спитав:

— Чи не належало це місто до царства ацтеків?

Перш ніж Гофстраат встиг відповісти, Роньяр пояснив:

— Ні, доктор Нево вважає, що це місто набагато давніших часів. На його думку, тут мова може йти про першу столицю стародавнього царства Майя, яке було засноване ще в другому столітті нашої ори.

— Ви, любий Роньяро, здається, поінформовані доктором Нево краще за мене. Отож розповідайте далі. — І Гофстраат зручно відхилився на спинку свого крісла.