Роберт Уэйд - Дивовижна історія Мері Стенз

— У будь-який час. Можливо, саме в цю мить.

Дарк позирнув на годинника.

— Зараз у Голлівуді п’ята година ранку. Сумніваюся.

— Ще до кінця сьогоднішнього дня, — впевнено заявив Джефкот, — ім’я Лори Смайт може з’явитись у заголовках американських газет.

Та він помилився. Минуло ще чотири дні, перш ніж вибухнула рекламна бомба.

— З п’ятниці я у відпустці, — коротко мовив Безіл Бомон. — Певна річ, з шефового благословення. Отже, на два тижні “Очевидець” залишається без відповідального редактора. Це означає, що всі мої обов’язки лягають на ваші плечі, Поле. Що і як робити, ви знаєте. Наявного матеріалу, гадаю, вистачить.

— Вистачить ще на місяць, а то й більше, — сказав Дарк. — З поліцією все погоджено. Якщо не виникне чогось нового…

— Дійте на власний розсуд. Старайтеся не звертатись до Хеннінгера, коли цього можна уникнути. Він не любить, щоб його турбували повсякденними редакційними справами.

— Обіцяю не турбувати, хіба що тільки скоїться щось надзвичайне, на зразок атомного вибуху або ж появи летючого блюдця.

— В обох випадках я блискавично буду тут, — рішуче відказав Бомон.

Дарк запалив сигарету й допитливо подивився на співрозмовника.

— Кудись їдете?

— В Алжір. Маю там знайомих. Сподіваюся, що зможу поєднати приємне з корисним і розкопати якісь цікаві факти щодо внутрішньополітичної ситуації.

— Це було б непогано, — зауважив Дарк. — Я й сам залюбки поїхав би з вами.

— Хеннінгер не дозволить. На найближчі два тижні “Очевидець” залишається на вас. Не робіть нічого такого, чого б не зробив я.

— Не робитиму, — пообіцяв Дарк.

Та коли він виходив з кабінету, перед його очима вже постав уявний номер “Очевидця” з багатобарвним зображенням прекрасного обличчя Лори Смайт на обкладинці та яскраво-жовтою стрічкою внизу, на якій великими чорними літерами було відтиснуто: “ АФЕРА “ВРОДОДІЙ”. Детальне й захоплююче викриття — в цьому номері “Очевидця” ”.

Збуджений і розтривожений, він повернувся до свого кабінету й просидів там решту дня, викурюючи сигарету за сигаретою.

Почалося з бундючного й пишного прийому, влаштованого для преси в одному з павільйонів студії “Парагон” у Голлівуді, на який прибули представники майже всіх американських газет та журналів, а також багатьох міжнародних агентств. Рей Сомерс не забув запросити кореспондентів радіо й телебачення. Крім того, протягом довгого вечора серед гостей раз у раз з’являлися цілі сузір’я першорядних зірок екрана, манекенниць та інших знаменитостей. Урочисту виставу було поставлено з таким розмахом, що вона не могла не здобути широкого розголосу.

Майстерно зроблені з гіпсу й фанери декорації перетворили павільйон на розкішну залу з ефектним м’яким освітленням, що додавало жінкам привабливості, а чоловікам — мужності. Під впливом незліченних пляшок шампанського та всіляких міцніших напоїв атмосфера на прийомі швидко стала приязна, а далі й весела. У той психологічно слушний момент, коли журналісти випили вдосталь, але не надміру, врочисті звуки фанфар оголосили кульмінаційну подію вечора. Темно-червона оксамитова завіса, що закривала невеличку естраду в кінці зали, розсунулась, і посилений гучномовцями голос прорік:

— Дами й панове! З великою приємністю запрошуємо вас познайомитися з новою яскравою зіркою фірми “Парагон”, найвродливішою жінкою в світі, міс Лорою Смайт!

Спалахнули юпітери, кинувши на дівчину струмені сліпучого світла. Телеоператори націлили на неї зіркі об’єктиви своїх камер. Убрана в розкішну вечірню сукню кольору темного смарагду, Лора з хвилину стояла нерухомо.

За звичайних обставин подібна рекламна “бомба” на прийомі для преси викликала б ріденькі ввічливі оплески й приглушений іронічний гомін. Та цього разу в залі запала цілковита, майже неймовірна тиша. Навіть найбуваліші скептики, яких тут нічого, крім випивки, не цікавило, поприкипали до місць, стискаючи в заціпенілих руках свої забуті чарки. Враження було таке, неначе на всіх присутніх раптом напала судома.

Потім з гучномовців полинула ніжна, сентиментальна музика. Дівчина поволі рушила, спустилася східцями з естради й попрямувала туди, де стояли Джуліс Айвенберг та директори фірми “Парагон”, готові супроводити її до гостей.

В цю мить вибухнули оплески. То був стихійний, одностайний порив, у якому вчувався щирий захват і подив. Натовп гостей посунув до естради, щоб роздивитися ближче Лору Смайт.