Морган Райс - Завдання Героїв

“Підйом!” – крикнув Колк. Тор, як і всі інші, підстрибнув.

“МЕЧІ!”

Хлопці, всі як один, побігли до величезної стійки з дерев’яними мечами. Тор приєднався до них і схопив один меч, здивувавшись тому, наскільки він важкий. Меч важив удвічі більше будь-якого іншого, який йому доводилося піднімати раніше. Тор насилу тримав його в руках.

“Важкі мечі, починайте!” – пролунав крик.

Тор підняв очі і побачив здорованя Елдена – того самого, який першим атакував його, коли він зустрівся з Легіоном. Тор дуже добре пам’ятав це одоробло, тому що його обличчя все ще боліло від синців, які залишив йому Елден. Він насувався на Тора з високо піднятим мечем і обличчям, повним люті.

Тор в останній момент підняв свій меч і встиг заблокувати удар Елдена, але меч був таким важким, що йому насилу вдавалося тримати його. Будучи більшим і сильнішим, Елден наблизився і сильно вдарив Тора по ребрах.

Від болю Тор впав на коліна. Елден замахнувся ще раз, щоб вдарити його по обличчю, але Тору вдалося витягнути руку і відбити удар, щоб виграти час. Але Елден був занадто швидкий і сильний; він розмахнувся і врізав Тору по нозі, зваливши його.

Невеликий натовп з новобранців зібрався навколо них, підбадьорюючи і викрикуючи; їхня боротьба стала центром загальної уваги. Здавалося, що всі вони вболівали за Елдена.

Елден знову атакував Тора своїм мечем, але той відкотився убік. Удар ледь не досяг його спини. У Тора з’явилася секундна перевага, якою він і скористався – він розмахнувся і сильно вдарив довбня за коліном. Це було вразливе місце і одного удару було достатньо для того, щоб звалити суперника з ніг на спину.

Тор скористався шансом, щоб підвестися на ноги. Елден встав – обличчя його було червоним, він став ще лютішим. Вони встали лицем до лиця.

Тор знав, що він не міг просто стояти – він замахнувся. Але цей тренувальний меч був зроблений з якоїсь дивної занадто важкою деревини. Елден легко відбив його повільний удар, після чого сильно ткнув Тора під ребра.

Він поцілив у сонячне сплетіння. Від точного удару Тор випустив свій меч і впав. Йому було важко дихати.

Інші новобранці захоплено закричали. Тор лежав беззбройний, відчуваючи вістря меча Елдена на своїй горлянці.

“Здавайся!” – зажадав Елден.

Тор люто подивився на нього, відчуваючи солоний смак крові на губах.

“Ніколи”, – зухвало відповів він.

Скривившись, Елден підняв свій меч і приготувався завдати удару. Тор нічого не міг вдіяти. Зараз його накриє потужним ударом.

Коли меч розпочав свій рух вниз, Тор закрив очі і сконцентрувався. Він відчував, як повільно опускається меч, відчував себе перенесеним в іншу реальність. Несподівано, він зміг відчути помах меча в повітрі, його рух. Він побажав, щоб всесвіт зупинив його.

Він відчув тепло і поколювання в своєму тілі, а коли сконцентрувався, відчув, що щось відбувається. Юнак відчув, що може контролювати це.

Раптом меч застиг у повітрі. Тору якимось чином вдалося зупинити його, використовуючи свою силу.

Елден розгубився, все ще тримаючи меча. Наступної миті Тор використав силу думки, щоб схопити і стиснути зап’ястя свого суперника. Подумки він стискав його все сильніше і сильніше, і через кілька секунд Елден закричав і випустив меч.

Всі хлопці притихли. Вони застигли, дивлячись на Тора широко розкритими від подиву і жаху очима.

“Він – демон!” – крикнув один.

“Відьмак!” – вигукнув інший.

Тор був приголомшений. Він не мав жодного уявлення про те, що він тільки що зробив. Але він знав, що це не нормально. Тор був одночасно гордий і збентежений, хоробрий і наляканий.

Колк зробив крок вперед, в коло, вставши між Тором та Елденом.

“Це не місце для заклинань, хлопчисько, ким би ти не був”, – вичитував він Тора. – “Це місце для битви. Ти знехтував нашими правилами ведення бою. Ти подумаєш над своєю поведінкою. Я відправлю тебе в справді небезпечне місце, і ми подивимося як захистять тебе там твої чари. Ти відправишся охороняти Каньйон”.

Члени Легіону повідкривали роти від подиву, вони притихли. Тор не розумів точно, що це означає, але знав, що нічого хорошого це не обіцяло.

“Ти не можеш відправити його в Каньйон!” – заперечив Ріс. – “Він – новачок. Він може постраждати”.

“Я буду робити те, що вважатиму за потрібне, юначе”, – відповів Колк Рісу, скорчивши гримасу. – “Твого батька тут зараз немає, щоб захистити тебе. Я керую цим Легіоном. А ти краще притримай язика – те що ти член королівської сім’ї не дає тобі права розмовляти в строю”.