Морган Райс - Завдання Героїв

Тор відчув щось нехороше. Супротивник Ерека підняв спис вгору і з дивними рухами почав нести зброю. Коли він це зробив, Тор раптово відчув, що вся його увага сконцентрована на цьому. Він ще ніколи не відчував такого. Його інтуїція підказувала, що станеться щось недобре. Його очі зосередились на зброї лицаря МакКлаудів. Уважно роздивившись, він помітив, що вістря списа погано закріплене. Лицар хотів використати це вістря як метальний ніж.

Лицар різко опустив списа, і вістря відірвалося і поплило повітрям, прямо в напрямку серця Ерека. Протягом декількох секунд Ерек був би мертвий, він просто не встиг би вчасно зреагувати. Судячи по зубчастому лезу вістря, воно могло пробити обладунки.

У той момент Тор відчув, як тепло піднімається тілом. Це було знайоме відчуття, останній раз хлопець відчував подібне в Темному Лісі, коли бився з Сиболдом. Все навколо сповільнилось. Він побачив що кінчик списа уповільнив рух. В тілі хлопець відчував енергію і тепло від сили, яку він не усвідомлював.

Він зробив крок вперед і відчув себе сильніше, ніж вістря списа. В своїх думках він захотів, щоб наконечник зупинився. Він наказав йому зупинитись. Тор не хотів, щоб Ерек постраждав. Особливо таким чином.

“НІ!” – викрикнув Тор.

Він зробив ще один крок і протягнув долоню у напрямку наконечника списа.

Вістря зупинилося і зависло у повітрі, зовсім трохи не долетівши до серця Ерека.

Потім воно просто впало на землю.

Обидва лицарі повернулись і подивились на Тора. Те саме зробили і обидва королі, і тисячі глядачів. Тор відчував, що весь світ дивиться на нього з усіх боків. І всі були свідками того, що він зробив. Всі вони тепер знали, що хлопець не був нормальним, що він мав якусь силу, що він вплинув на хід гри. Це не тільки врятувало Ереку життя, а і змінило долю всього королівства.

Тор завмер на місці, намагаючись усвідомити, що сталось.

Тепер він був упевнений, що він не такий, як всі ці люди. Він інший.

Але хто він?

Оговтавшись, Тор відчув, як його веде через натовп Ріс – молодший син короля і новий суперник для тренувань Тора. Потім весь турнір проходив як у тумані. Те що він зробив, силу, яку використав, коли зупинив вістря списа від убивства Ерека, привернуло увагу всього королівства. Змагання були зупинені після наказу двох Королів; почалась перерва. Коли кожен з лицарів відійшов у свій куток, натовпом прокотилась хвиля подиву. В цей час Ріс схопив Тора за руку і потягнув подалі від людей.

Ріс не відпускав його руку ні на хвилину, коли вони пробирались через натовп в оточенні королівської свити. Тора досі трясло від сьогоднішніх подій. Він досі не зрозумів, що він зробив. Єдине, чого хотілось Тору в цей момент – стати непомітним, він просто хотів бути воїном королівського легіону, але чого точно не хотів Тор – це стати центром уваги.

Найгірше те, що коли його вели, він не знав, чим це все закінчиться. Звичайно, він врятував життя Ереку, але при цьому втрутився у лицарську битву, що для зброєносця було неприпустимим. Тому Тор не був впевнений, чи винагороду він отримає, чи покарання.

“Як ти зробив це?” – запитав Ріс, смикнувши за руку Тора. Той сліпо слідував за Рісом, намагаючись зрозуміти як йому це вдалось. Коли вони проходили повз натовп, люди здивовано витріщали очі на Тора.

“Я не знаю…” – відповідь Тора була правдивою. – “Я просто хотів йому допомогти і… це сталося…”

Ріс похитав головою.

“Ти врятував життя Ереку. Ти усвідомлюєш це? Він наш прославлений лицар. І ти врятував його”.

Тор став почуватися краще, прокрутивши слова Ріса у голові; хвиля полегшення накотила на нього. Йому подобався Ріс ще з того моменту, коли вони вперше зустрілись. Ріс випромінював спокій і завжди знав, що сказати. Поміркувавши, Тор подумав, що, можливо, його і не покарають після всього. Можливо, навіть в якомусь сенсі, на нього будуть дивитись як на героя.

“Я не намагався нічого зробити”, – сказав Тор. – “Я просто хотів, щоб він залишився живим. Це було так… природньо. Нічого особливого”.

“Нічого особливого?” – перепитав Ріс. – “Я б не зміг цього зробити. Ніхто з нас не зміг би”.

Вони повернули за ріг, і Тор побачив Королівський замок, який витягнувся високо в небо. Замок виглядав велетенським. Королівська армія струнко стояла, вишикувавшись біля дороги з бруківки, яка вела на підйомний міст, що тримав народ на відстані. Армійці відійшли в сторону, щоб пропустити Тора і Ріса.