Сергій Залевський - Спеціаліст

– Здрастуйте шанований док, як ви там – чекаєте нас або ні? – поцікавився наш герой.

– О! Нарешті ви відгукнулися, як я радий. Я вже думав, що після першого разу ви мене швиденько викинете з голови. Та і той вояка, що забирав вашу дівчину, був дуже агресивно налаштований по відношенню до мне,…мдя, не хотілося б повторення таких візитів.

– Не звертайте на це уваги, док – це він такий нервовий із-за любові до своєї сестрички. Ми ось думаємо знову до вас звернутися за аналогічною послугою, тільки є невелика проблемка – враховуючи минулий досвід, нам потрібні помічники, які узяли б на себе роботу по допомозі в адаптації нас двох після виходу з капсул. У вас із цього приводу немає ніяких думок?

– Гм,… в принципі, я можу провести з вами відновлювально-профілактичні процедури у своєму медичному секторі, оформивши це як додатковий експеримент в довершення основного дослідження. Тільки тут потрібні певні кошти, самі розумієте – людей потрібно найняти, візьму парочку студентів – їм потрібно щось заплатити за роботу, ну і так – по дрібницям.

– З оплатою ми домовимося – це не питання, підготуйте все і дайте нам знати, ми готові.

Очевидно, у ученого руки чухалися від нетерпіння і наукового азарту, оскільки вже за годину він зв'язався з хлопцем і призначив час чергової сесії на вечір. Парочка на той момент встигла закачати собі на нейромережі з чипів все, що збиралася учити цього разу. Юлі вирішила вивчати пакет по обслуговуванню малих кораблів і парочку баз по скафам і енергоустановкам для них. Технолог же, враховуючи, що остання база у нього досі не доучилася, і вимагала ще майже місяць у фоновому режимі, вирішив цього разу вивчати збірну солянку: інжиніринг, дроїди і так далі, захопивши декілька баз з пілотування, якщо вийде.

У призначений час обоє були в ескулапа, чим дуже його порадували – очевидно, що з першої серії дослідів над добровольцями, він отримав цінні дані для своїх подальших досліджень. Парочка поцікавилася, як проходитиме процес відновних процедур, перш ніж оплачувати черговий сеанс.

– Мною підписано договір з чотирма студентами старших курсів – дві дівчини і два хлопця – вони вас і діставатимуть з капсул і переноситимуть в спеціальну палату, де годуватимуть, митимуть і прибиратимуть за вами, при необхідності – два дні сервісу. І практика для них і заробіток. До речі, про кредити: за два дні цієї терапії шість тисяч з кожного, згодні?

– В порівнянні із загальною вартістю курсу в 70 000, ще шість тисяч нічого не міняють. Скидайте нам договори на нейромережі – оплачуємо і вперед до знань у славу науки Брилара!

Обидва партнери отримали договори на надання послуг з прискореного навчання – про експерименти там нічого не було, і це трохи їх напружило. Але, враховуючи успішне проходження першого сеансу, вирішили не чіплятися до формулювань і переказали вказану суму на рахунок докторові, завіривши своїми ідентифікаторами договори. Роздяглися і лягли в капсули, побажавши один одному приємного пробудження – хотілося трохи себе підбадьорити наостанок.

Вже лежачи усередині і відчуваючи, як знову його охоплює холод, він зосередився і відчув поряд з собою два джерела енергії: один був зовсім поряд, десь під ним в ногах, а другий він відчував на межі чутливості свого дару лівіше себе – там була капсула, де лежала подруга. Звірившись з даними з бази по лікувальних капсулах, він зрозумів, що так він сприймає генератор цього девайса – їх якраз так і проектували, встановлюючи генератор в ногах. Хоч знань і було мало, і торкалися вони обмеженого числа таких медичних пристроїв, але, логічно припустивши, що загальна тенденція їх створення одна, Макс ще раз затвердився у своїх припущеннях відносно джерел енергії і тепла. А потім його знову захопив легкий шелест чогось в голові, який, врешті-решт, відправив його до довгожданого сну.

Цього разу, повернення в нормальний стан він відчував трохи інакше: спочатку, по тілу стала рівномірно розтікатися хвиля тепла – від серця і далі до кінцівок, тобто в зворотному порядку, ніж занурювався в транс. Потім, коли повністю зміг контролювати своє тіло і почав трохи ворушитися в капсулі, з'явилося запаморочення, нудота і усі інші «принади», як і при першому виході. Максу щось говорили, про щось запитували, можливо, він щось і відповідав невлад, але в основному, сенс фраз був йому незрозумілий. Його витягнули, перенесли кудись, потім нагодували чимось рідким, що нагадувало дитяче харчування, і він до свого здивування, заснув – неначе весь цей час він не спав, а займався важкою фізичною працею, що у цьому світі звучало, як фантастика. Опритомнівши, з радістю побачив на сусідньому ліжку Юлі – вона дивилася на нього і посміхалася: