Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

Здесь есть возможность читать онлайн «Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2017, ISBN: 2017, Издательство: Видавнича група КМ-БУКС, Жанр: Боевая фантастика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Війна з Росією: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Війна з Росією»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Не виявивши належної рішучості, НАТО і Захід наражаються на війну з Росією. Цей цілком імовірний сценарій змодельовано дуже близько до реалій, які автор — світовий експерт із питань геополітики і військової справи, добре розуміє завдяки досвіду служби на найвищих військових посадах та доступу до конфіденційної інформації.
Події в цьому захопливому трилері розгортаються дуже стрімко, читач то слідкує за повітряним боєм чи морською баталією, то пробирається лісовими хащами разом із командою британського спецпризначенця і знайомиться з латвійськими «лісовими братами», то йде коридорами влади в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, в Білому домі, на Даунінг-стрит, 10 чи в Пентагоні. Основна ідея книги: війні можна буде запобігти, якщо росіяни зрозуміють, що сильні європейські держави серйозні у своїх намірах, що вони разом із НАТО готові боротися за власні свободи і свободи інших народів.

Війна з Росією — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Війна з Росією», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Зрештою перевірка була завершена. Кіркоров звернувся до Вронського, який опанував себе і зосередився.

— Майоре Вронський, ваші солдати справляють дуже гарне враження. В мене є лише одне запитання.

— Слухаю вас.

— Ви впевнені, що ці терористи не становлять загрози для наших ракет «Іскандер»?

— Не становлять. Там лише п’ятеро людей і кілька «лісових братів». Яку загрозу вони можуть становити для ваших добре навчених солдат і моїх спецпризначенців? Вони вочевидь проводять розвідку. І це їхня найгірша й остання помилка. Президент буде нескінченно вдячний вам, якщо ви дозволите мені захопити їх та передати до ваших рук.

Генерал посміхнувся, глянув на свого ад’ютанта і наказав:

— Запиши все, у чому нас щойно авторитетно запевнив майор Вронський.

Потім він пильно подивився на шеренгу бійців.

— А ви мусите досягти успіху в цій місії. Президент розраховує на вас. Росія вірить у вас.

Вронський віддав честь; тепер він був вражений ще більше: Кіркоров точно знав, як грати у брудну політику і що робити з незгодними. Майор розумів, що не повинен був дозволяти собі такі маніпуляції, але, якби він хоч трохи завагався, його план із засідкою, безсумнівно, було б скасовано.

— Дякую, товаришу генерал-полковнику. Мої хлопці вас не підведуть. А зараз... Дозвольте розпочати підготовку до операції.

— Дозволяю. Починайте. Батьківщина спостерігає за вами. — Кіркоров недбало, формально, торкнувся козирка кашкета у відповідь на врочисте салютування Вронського і поспіхом вийшов з ангару у супроводі свого ад’ютанта і командира бази.

— А щоб тобі, бісовий сину... — процідив крізь зуби один із бійців, коли генерал, здавалося, був уже поза межами чутності.

— Я все чую, Леве Давидовичу, — буркнув Вронський не обертаючись, щоб хлопці не помітили полегшення на його обличчі, коли він дивився у спину начальству. Майора бентежило передчуття, що нарешті він зможе зрівняти рахунки з тим британським офіцером. І в цей самий момент емоційного підйому він чітко усвідомив, що це завдання стало його особистою місією. «Я вже стаю схожим на нашого президента», — пробурмотів він собі під носа й нарешті повернувся до своїх хлопців.

— По машинах, — наказав він, і ті миттю забралися у вантажівки «Урал-4320», які мали доставити їх у Правдинськ.

Трохи більше ніж за годину Вронський і його команда розмістилися по периметру командного бункера у Правдинську. Це було дуже близько до того місця, де засікли радіосигнали. А що як англійці ведуть якусь подвійну гру? Хоча навіть коли й так, то що з того? Головне, що він прибув сюди раніше, ніж вони, і цього разу в нього є перевага — несподіваність. Незабаром він знову зустрінеться з тим британським капітаном.

Вронський подивився на люмінесцентний циферблат свого Rolex — дорогого годинника для підводного плавання: п’ять з половиною годин до заходу сонця. Достатньо часу, щоб влаштувати засідку.

15:00, субота, 8 липня 2017 раку Офіс президента, Кремль, Москва

Федір Федорович Комаров, голова адміністрації президента, бачив, що шеф почувається некомфортно. Незважаючи на малий зріст, президент мав зовнішність і поставу солідної людини, яка завжди викликала повагу і навіть наганяла страху. Але для себе Комаров зауважив, що з часу потоплення судна «Королева Єлизавета» все пішло не так, як очікувалося. Люди почали дедалі голосніше говорити, що президент втратив впевненість і почуття реальності, які завжди були притаманні йому на шляху до абсолютної влади в Кремлі. Може, президент уже втрачає репутацію сильного лідера, яка досі гарантувала йому високе становище? Комаров обвів поглядом невиразні обличчя людей, що сиділи навколо стола, й запитав себе, кого ж із них тепер можна уявити в кріслі президента.

Бліде, безкровне обличчя президента враз почервоніло від гніву. Світлі безбарвні очі виділялися на ньому більше, ніж зазвичай. На залисинах блищали краплі поту. Замість загрозливого тону в голосі, яким він зазвичай демонстрував своє невдоволення, останнім часом йому були притаманні спалахи гніву, що супроводжувалися криками на підлеглих за найменші проступки.

Ось і зараз він знервовано кричав. Цього разу на генерала Гареєва, начальника Генерального штабу Росії, який сидів за столом у аскетичному президентському офісі в Кремлі.

— Тепер ви послухайте мене, Михайле Миколайовичу, — кипів Путін. — Трохи більше як місяць тому ви запевнили мене, що тримаєте заворушення в Прибалтиці під повним контролем! А тепер кажете, що втратили свободу пересування, що через дії цих партизанів — «лісових братів» — війська можуть переміщатися лише по основних дорогах! Чи для цього ви забрали війська з України та з гарнізону в Калінінграді? А як щодо затримання того британського капітана, якого я вам наказав знайти? Що, досі нічого? Він робить з мене дурня, чи як?... І з вас також, між іншим... Я не потерплю такого. Ви розумієте це? Якщо ви не можете спіймати його, то я знайду того, хто зможе!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Війна з Росією»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Війна з Росією» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Марго Генер - Сердцелов
Марго Генер
Отзывы о книге «Війна з Росією»

Обсуждение, отзывы о книге «Війна з Росією» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x