Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

Президент ствердно кивнула.

— А як там росіяни? Їх поменшало в Калінінграді?

Мак-Кенн з готовністю відповів:

— На супутникових знімках видно, що вони ретельно охороняють кордон Польщі та Калінінградської області. Як і очікувалось, ядерні батареї «Іскандерів» за допомогою систем протиповітряної оборони добре захищені від можливого нападу не тільки із землі, а й з повітря. Тож тут нічого не змінилося. Однак гарна новина полягає в тому, що військові підрозділи у Калінінграді розташовані точково. Росіяни значно прорідили військових на кордоні, адже відправили чималу їх частину на посилення своїх військ у країнах Балтії. Військових також майже не залишилося в центрі Калінінградської області.

— Яким чином ми зможемо цим скористатися? Я все думаю про ідею, яку почула кілька тижнів тому. Йдеться про те, щоб відібрати у росіян Калінінградську область і змусити їх відмовитися від прибалтійських країн.

Мак-Кенн подивився на президента. Погляд його блакитних очей, які зазвичай випромінювали радість, цього разу був похмурим.

— Мем, ми детально розглянули цю пропозицію і узгодили її із радником з питань національної безпеки. — Він кивнув у бік Ейба Мак-Вайта, боса Ведмедя. — Хоча росіян у Калінінградській області стало помітно менше, проте їх там все ще залишається чимала кількість. Якщо ми вирішимо атакувати росіян і вести звичайний наземний бій, то це неодмінно призведе до тривалої та кривавої битви до останнього солдата. Ми дійшли висновку, що найбільшого успіху досягнемо, якщо гратимемо з росіянами у їхню ж гру.

— Добре, і як ви плануєте це реалізувати? — запитала Діллон.

Мак-Кенн зробив крок уперед і взяв у колеги лазерну указку. Він був досвідченим керівником і розумів, що завданням командира є бачення загальної картини плану, а помічники мають займатись реалізацією його складових. Так сталося, що саме їхня команда придумала і розробила низку пропозицій під його загальним керівництвом. Не дивно, подумав Ведмідь, що команда поважала свого керівника за розумний і ефективний підхід до справ.

— Я обговорив деталі плану з адміралом Говардом, Верховним головнокомандувачем НАТО, та його заступником, англійцем. Ми вирішили застосувати серйозний обманний маневр, щоб змусити росіян думати, що планується широкомасштабна атака на прибалтійські країни. У нас достатньо сил і ресурсів, щоб відбити ці країни; росіяни зробили б те ж саме на нашому місці.

Президент кивнула головою, заохочуючи Мак-Кенна продовжувати. План військових їй подобався.

— Мем, ми хочемо сконцентрувати наші сухопутні дивізії неподалік польсько-литовського кордону, — він показав на карті місто Сувалкі, розташоване на північному сході Польщі. — Крім того, 6-й флот заблокує російський Балтійський флот у Балтійську, їхній військово-морській базі в Калінінградській області. Це дасть змогу 2-й експедиційній дивізії морської піхоти США рушити на схід до узбережжя Естонії. Наша мета полягає в тому, щоб змусити росіян думати, що ми плануємо висадити десантні війська саме тут, на узбережжі Ризької затоки, у західній частині міста Пярну.

Мак-Кенн вказав на узбережжя Естонії.

— Довгі піщані пляжі чудово підходять для висадки десанту.

Діллон задумливо промовила:

— Як на мене, це занадто банально. А де ж щось надзвичайне у цьому плані?

Ведмідь посміхнувся. Діллон розуміла, що її старші військові радники здатні на значно більше, ніж те, про що їй зараз розповідають.

Мак-Кенн теж усміхнувся.

— З усією повагою до вас, пані Президент, я ще не закінчив.

Тепер він вказував шлях на південь, до Калінінградської області.

— У той час як ми будемо стягувати наші війська до узбережжя Естонії та до кордону з Литвою, щоб відволікти ворога, буде відбуватися справжня операція... Зі знешкодження ядерних ракет «Іскандер», розміщених у Калінінградській області.

Коли прозвучало слово «ядерних», Ведмідь помітив, як звузилися очі президента Діллон, а її обличчя зблідло. Як і будь-яка розумна людина, вона явно боялася брати на себе відповідальність за можливе застосування ядерної зброї в густонаселеній Європі.

Мак-Кенн продовжив спокійним і впевненим тоном свою доповідь.

— Нам достеменно відомо, що для запуску тактичних ядерних ракет, таких як «Іскандер», потрібен безпосередній наказ президента, міністра оборони та начальника Генерального штабу. Запуск відбувається за допомогою їхніх ядерних «валізок» «Чегет», які на перший погляд нічим не відрізняються від класичного чорного дипломата, до речі, досить схожого на ваш. — Він кивнув у бік кейса, що лежав на столі. — Теоретично всі троє мають дати згоду, і в усіх трьох є власна «валізка», — пояснив Мак-Кенн.