Олег Авраменко - Принц Ґаллії

Юлія (Julia) — родове ім’я. В даному контексті логічніше було б вживати його в араґонській транскрипції — Хулія (оскільки короля звуть Хайме, а не Яків); проте автор навмисне припустився такої неузгодженості, аби підкреслити приналежність Юліїв Араґонських (Los Julios de Aragon) до молодшої гілки роду Юліїв Римських.

Франсійське Château-Fier (Châteaufier) відповідає ґалльському Castel-Fiero.

Читачеві слід мати на увазі, що у Франції правили королі як під ім’ям Філіп (Philippe), так і під ім’ям Філіп-Авґуст (Philippe-Auguste).

Мати Елеонори Кастильської (а також Бланки, Альфонсо та Фернандо) Бланка Портуґальська (нар. 1441 р.) була дочкою Хуана Портуґальського і Жоани Аквітанської — рідної сестри герцоґа Робера I Благочестивого, Філіпового діда.

Палац на Палатинському пагорбі в Римі був офіційною резиденцією імператорів.

Пер — у Ґаллії, член вищого колеґіального органу королівства, Ради Перів, що складалася з правителів ґалльських князівств. Протягом XIV ст., прагнучи забезпечити за собою більшість у Раді Перів, королі Ґаллії дробили свій домен, герцоґство Ланґедок, на окремі князівства і передавали їх у володіння молодшим синам. Внаслідок такої політики, на початок XV ст. Рада Перів втратила своє значення, бо її склад не відображав реального співвідношення сил у королівстві, і титул пера став просто почесним званням.

Конетабль — в Середньовіччі, верховний головнокомандувач сухопутних сил.

Реконкіста — звільнення захоплених маврами іспанських земель.

Катарська єресь (від грецьк. καθαρος — чистий), середньовічне єретичне вчення в Західній Європі. Катари вважали матеріальний світ породженням диявола, засуджували все земне, закликали до аскетизму, викривали католицьке духовенство.

Корнелій Юлій Римський (1372 — 1442) — син імператора Авґуста X, другий чоловік Хуани I, королеви Араґону (1367 — 1416); після смерті старшого сина, Хуана II (1419 р.), і до повноліття молодшого, Хайме III (1430 р.), був реґентом королівства.

Щодо походження імені Інморте в істориків і ґенеалогів немає спільної думки. Та хоч там як, „inmorte“ ґалльською означає „безсмертний“.

Олісіпо — теперішній Лісабон.

Лузитанія — південна Портуґалія.

Інтердикт — відлучення від церкви цілої території. На землях, де чинний Інтердикт, заборонено всі види богослужіння, включаючи хрещення та відспівування.

Маються на увазі Азорські острови.

Хоч це й не зовсім очевидно, а проте факт, що і Stefano, і Etienne (а також Esteban) мають спільне походження — від грецького Στέφανος.

Джазаїр — Алжир.

„Любих в обіймах шалено стискають і болю тілові їх завдають…“ (лат.).

Три іспанські королівства — тобто Навара, Кастилія та Араґон.

Вселенська Сума Теології — реєстр богословських праць, схвалених католицькою церквою і визнаних частиною її офіційної доктрини.

Тут Александр Біскайський наголошує на приналежності ґрафства Іверо (кастильською Ебро) до тієї частини Навари, що мовно, культурно та політично тяжіє до Кастилії, тоді як решта території королівства історично зорієнтована на Ґаллію. У кастильській мові, на відміну від ґалльської, літера „h“ не вимовляється, тому ім’я „Helena“ кастильською читається як „Елена“.

fortissimo con brio — голосно, із запалом (італ., муз.).

pianissimo — дуже тихо (італ., муз.).

Гай Юлій Цезар Октавіан Авґуст.

Александр Македонський.

Корнелій Великий (541 — 592) — римський імператор з династії Юліїв, засновник об’єднаного королівства Італія.

При написаннi цього роздiлу, за вiдсутностi достовiрнiших джерел, було використано iнформацiю з роману Вальтера Скотта „Айвенго“. Автор сам не впевнений, що вiн, власне, хотiв написати i що в нього, в результатi, вийшло — наслiдування чи пародiя.

Тут під дуумвіратом Філіп розуміє спільне правління двох королів.

Цезар — загальноприйняте в Середньовіччі звернення до короля Італії.