Павло Загребельний - Смерть у Києві

Здесь есть возможность читать онлайн «Павло Загребельний - Смерть у Києві» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Альтернативная история, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Смерть у Києві: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Смерть у Києві»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Смерть у Києві» (Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка) — роман про Київську Русь. Події відбуваються у XII столітті за часів жорстоких і кривавих міжусобних воєн.
Князь Суздальський Юрій Долгорукий — правитель розсудливий, обдарований державного мудрістю — замислив об'єднати землі руські, встановити між ними мир і злагоду. Заради нього, а не для слави зібрався він іти на Київ, виступити проти Ізяслава та інших непримиримих князів. Нелегкий був той шлях, багато перешкод чинили Юрію боярство і церковники, які не зупинялися перед найтяжчими злочинами, щоб зганьбити Долгорукого, не допустити його до Києва. Та це нікому не вдалося. І от Юрій, син Мономаха, праправнук Володимира Великого, відірваний од Києва цілих п'ятдесят літ, повертається до славного слов'янського града, щоб сісти на стіл батька свого, своїх дідів-прадідів. Радісно зустрічала його сила-силенна народу, йому відчинені усі брами міста — великий князь в'їздить у Київ…

Смерть у Києві — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Смерть у Києві», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Ще будуть пожежі в Києві, грабування, колотнеча, ще гримітимуть упродовж століть битви, і може видатися, ніби намарне загинув Долгорукий, намарне йшов усе своє життя до цього великого города, бо йшов по свою смерть. Побачити Київ — і вмерти, Може, й для цього іноді варто жити людині?

Так думав Дуліб, переправляючись у насаді через Дніпро. Ще не вписав у свої пергаменти — лиш думав.

Брався на північ, на Суздаль, до князя Андрія.

Знову загубився на самому дні глибочезних пущ, відважно занурився в них, сподівався полишити їм свій біль і свою розтривоженість.

Ліси стояли, мов люди. Старіші дерева здіймалися над молодшими, вивищувалися невідступно, з упертою неминучістю, ніхто не збирався падати, а хто й падав, то гинув непомічений у темній тісняві, неспроможно-безсилий порушити споконвічну щільноту.

Але так видавалося зовні для ока стороннього. Насправді ж ліс боляче переживав кожну смерть, кожне падіння: кожне відчахнення гілки, кожен тріск галузки віддавався корчем у його потужному тілі; ще й не знати, в чому виразніше виявлявся віковічний дух лісу: чи в покірливо-мовчазній загибелі дерев, а чи в причаєних стогонах болю.

Київ, 1970–1972 рр.

ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ СЛОВНИК

Аітабас — парча.

Анбурзький — східного походження.

Аннапст — хроніст, літописець у Древньому Римі, а також у середньовічній Європі.

Аравіт — араб, житель Аравії.

Архонт — знатна особа, вельможа.

Атрамент — чорнило.

Берендеї — кочові тюркські племена, частина чорних клобуків (див. чорні клобуки), що в XII ст. оселилися в басейні р. Рось, де асимілювалися із слов'янами.

Береста — верхній шар березової кори (використовувався як матеріал для письма).

Берладники (бирладники) — у XII ст. люди (головним чином ті, що тікали від феодальної залежності), які зосереджувалися здебільшого на лівому березі Дунаю, переважно в м. Берладі (нині Бирлад). Бехтерець — панцир із металевих пластинок.

Бирич — княжий оповісник, глашатай.

Борть — дупло, або навішена на дерево видовбана колода, де водяться бджоли.

Братина — велика чаша.

Бретяниця — амбар, комора.

Бродники — вихідці із східних слов'ян, що в XII–XIII ст. проживали на степових просторах від Дону до Дунаю.

Бутурлик — залізні лати на ноги вершника.

Верейка — мотузок.

Вира — в Давній Русі грошова плата на користь князя, що стягувалася за вбивство або тяжке каліцтво вільної людини.

Влатія — коштовна тканина.

Вой — воїн.

Восьминник (осьменик) — збирач торгового мита і судовополіційна посада в Київській Русі.

Вугляр — той, що займається випалюванням вугілля.

Гапка — великий плоскодонний човен.

Готовизна — запас харчів.

Гридниця — приміщення для княжих дружинників (гридів), для прийому гостей.

Грифон — міфологічна істота — крилатий лев, іноді з головою орла.

Забороло — захищена верхня частина міської фортечної стіни чи валу, де тримали оборону.

Іверійський — грузинський (від старовинної назви Грузії — Іверія).

Кадія (кадь) — велика діжка.

Калантар — безрукавний панцир.

Календа — назва перших днів місяця у давньоримському календарі.

Калугер — чернець.

Камо — куди.

Катепан — візантійський військовий чин середнього рангу.

Кондак — коротка церковна величальна пісня.

Конунг — князь, король у скандинавів.

Корзно — старовинний верхній одяг, подібний до плаща.

Корста — домовина.

Кумани — половці.

Куяк — доспіх з металевих пластинок, закріплених на одягу.

Левіафан — за біблійною легендою, величезне морське страховище або літаючий дракон.

Левкас — суміш алебастру або крейди з клеєм, яка вживається для грунтування дерева, а також зроблений із цієї суміші ґрунт.

Лікоть — старовинна міра довжини, приблизно в півметра.

Ловище — місце для полювання і рибної ловлі.

Ложниця — спальня.

Меря — стародавнє плем'я, що жило в районі Волзько-Окського межиріччя.

Миро — запашна олія, яку використовують у церковних обрядах.

Мусія — мозаїка.

Насад — великий човен з високими нашивними бортами.

Ногата — стародавня дрібна монета.

Опасання — суцільна крита галерея навколо будівлі.

Паволока — у Давній Русі коштовна тканина.

Пшімпсест — повторно використаний для письма пергамент (див. пергамент), з якого зішкрябано старий текст і написано новий.

Пахолок — слуга.

Пергамент — оброблена певним чином шкіра молодих тварин, що застосовувалася у давнину (до винайдення паперу) як матеріал для письма.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Смерть у Києві»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Смерть у Києві» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Павло Загребельний - Розгін
Павло Загребельний
Павло Загребельний - Диво
Павло Загребельний
Павло Загребельний - Євпраксія
Павло Загребельний
Павло Загребельний - Безслідний Лукас
Павло Загребельний
Павло Загребельний - Марево
Павло Загребельний
Павло Загребельний - Тисячолітній Миколай
Павло Загребельний
Павло Загребельний - День для прийдешнього
Павло Загребельний
libcat.ru: книга без обложки
Павло Загребельний
libcat.ru: книга без обложки
Павло Загребельний
libcat.ru: книга без обложки
Павло Загребельний
Павло Загребельний - Дума про невмирущого
Павло Загребельний
Отзывы о книге «Смерть у Києві»

Обсуждение, отзывы о книге «Смерть у Києві» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x