Олександр Розов - Серце Змії через 200 років

Здесь есть возможность читать онлайн «Олександр Розов - Серце Змії через 200 років» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 2013, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Серце Змії через 200 років: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Серце Змії через 200 років»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Серце Змії через 200 років — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Серце Змії через 200 років», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Це розіграш? — спитав капітан, — чи ти хочеш сказати, що хтось із них з когось списував? Але це ж неможливо. А на випадковий збіг якось не схоже.

— Взагалі-то Бос, це — закономірний збіг ходу думки двох учених. Вони обидва розвивали уявлення про еволюцію життя й розуму. Просто їм не вистачило даних про різноманітність біолоґічних форм у космосі.

Капітан задумливо почухав пузо.

— Гаразд. Припустимо, я з тобою погодився. Наука в людей і в октів розвивалася схоже. Упевнений, що у нас і структури лексики схожі, інакше компи не змогли б так швидко погодити коди. І що, по-твоєму, з усього цього виходить?

— А ось що: у людей з октами однаково влаштований зв’язок інтелекту, психіки, емоцій та естетики тіла. Отже, еволюція їх розуму йшла тим же шляхом, що й у нас. Тільки ми пішли від риб, а вони — від октиянських істот, що були чимось середнім між членистоногими й молюсками. Я накреслила мультфільм-гіпотезу на цю тему.

Рамі клацнула по сенсорній панелі. На голоекрані з’явилося зображення дивної істоти: вона була схожа на равлика, що надів помилково замість своєї раковини, панцир від креветки з очима на стеблинках і комплектом із чотирьох членистих передніх лапок. Істота повзала по морському дну, іноді міняючи колір, мов хамелеон.

— Приблизно так мали виглядати далекі предки октів. Вони мешкали на мілководді та полювали на дрібну донну фауну. За мільйони, а може — сотні мільйонів років еволюції, нога равлика розгалузилася на чотири опорні кінцівки, а лапки диференціювалися на дві пари: нижню — сильну та верхню — вправну. На черевці з’явилися досконаліші хромофори, що дозволяли передавати кольорами сиґнали своїм одноплемінникам. Потім предки октів вийшли на межу моря і суші.

Нові істоти на екрані нагадували дивні ґібриди черепахи та омара. Їхні ґрупи блукали по пляжу, хватаючи клішнями всяку живність, викинуту на берег прибоєм, і розриваючи її верхніми лапками. Іноді хтось із ґрупи піднімався на витягнутих опорних кінцівках, розгортав тіло вертикально, оглядав околиці, і блимав кольоровими плямами на черевці.

— Як бачите, — пояснила Рамі, — для них була важлива здатність високо тримати голову. Поступово корпус випрямився, опорні кінцівки перемістилися в його нижній сеґмент, а координація верхніх лап покращала, що призвело до використання знарядь, далі — до добування вогню й до цивілізації.

Наступна картинка зображувала ґрупу істот, уже сильно схожих на октів. Деякі тримали в клішнях списа, а в лапках — примітивні дрібні інструменти. Парочка істот сиділа біля багаття, обробляючи рубилами тушу якоїсь тварини.

— Сильна гіпотеза, — прокоментував Фрой, — залишилося тільки перевірити, чи вірна.

— Ось ви й перевірятимете, — сказав Гольм, — я маю на увазі, ти й Оса. Готуйте шатл, виліт через сорок хвилин. Не забудьте смокінґи й вечірні сукні.

— Не зрозуміла гумору, — відгукнулася Айра, — куди ж летимо?

— На планету, звісно. План робіт — звичайний.

— Для звичайного плану треба четверо, — зауважила вона.

— Вас і буде четверо. Інші двоє — окти. Сподіваюся, ви з ними спрацюєтесь.

— Отакі-то справи… — пробурчав Фрой, ліниво потягнувся усім своїм жилавим тілом, і несподівано стрімко схопився на ноги, — окти, значить…

Айра пирхнула, і, прямуючи до дверей, кинула через плече:

— Ходімо, Флеш, нічого тут пил по космосу розмазувати. Ну окти…

Коли двері за екстремальною парочкою закрилися, Нґен почухав потилицю і неголосно спитав:

— Чому Оса і Флеш, а не Шарк і я?

— Якби я знав, що треба робити, — повільно вимовив капітан, — я відправив би вас.

— Тобто, ти не знаєш, що треба робити? — уточнила Рамі.

— Не знаю, — підтвердив Гольм.

— А вони? — Рамі зробила кивок у бік дверей.

— Вони теж не знають. Але вони, на відміну від нас, над цим навіть не замислюються.

— Правильне рішення, Бос, — спокійно констатував Нґен.

5. ОСОБИСТІ КОНТАКТИ ТА МІЖВИДОВА ЕРОТИКА

— Класна посадка, Флеш! — сказала Айра, — на відмінно… з мінусом.

— Чому з мінусом? — запитав він.

— Бо доведеться відразу лізти в болото.

— Ну, Оса, це вже забаганка, — обурився він, — тут не парк, все-таки.

— Бачу, — коротко відповіла дівчина.

Насправді, робота була віртуозною. Фрой посадив семиметровий шатл на кам’янистий острівець, що ледь стирчав із болота, майданчик не більше десяти метрів у діаметрі.

Диспозиція була наступною:

Попереду тягнулося свинцево-сіре море, по якому котилися ледачі пологі хвилі. Сонце, що сходило, незвично-величезне, тьмяно-баґряне, малювало на гребенях химерну мерехтливу доріжку. Берег по обидві сторони до самого горизонту був глинистим болотом, зарослим синьо-зеленою флорою. Тут і там з безформної твані стирчали щільні пучки товстих стебел, увінчаних зростками млинцевовидного листя. Навколо викинутих прибоєм грудок бурих водоростей копошилася дрібна живність — мабуть, місцевий еквівалент крабів, павуків і багатоніжок. У міру видалення від моря, рослинність мінялася, ставала вище й густіше, а в півкілометрі від берега переходила в заболочений синьо-зелений низькорослий ліс з химерно зігнутих грибоподібних дерев, густо обвитих ліанами.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Серце Змії через 200 років»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Серце Змії через 200 років» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Леонид Смилянский
Астрід Ліндгрен - Брати Лев'яче Серце
Астрід Ліндгрен
libcat.ru: книга без обложки
Іван Єфремов
Роза Сергазиева - Встретимся через 20 лет
Роза Сергазиева
Отзывы о книге «Серце Змії через 200 років»

Обсуждение, отзывы о книге «Серце Змії через 200 років» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x