Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

«Класичне ведення війни зараз просто неможливе. Треба одразу переносити бойові дії на територію противника. Надкомунікативність сучасного світу дозволяє швидко пересуватись, зв'язуватись, організовувати диверсійні операції з підриву живильних ниток економіки: газопроводів, нафтопроводів, ліній електропередач, ліній зв'язку…»

«Найбільш ефективною диверсією може бути виведення з ладу комунікаційних мереж у великих містах. Системи електропостачання: підстанції, силові трансформатори, силові лінії електромереж; системи зв'язку: провідні телефонні станції, пошта, трансляційні стільники мобільного зв'язку; системи постачання води і відведення водостоків. Наприклад, несподіваним, але вкрай ефективним може виявитись блокування каналізаційної мережі якогось великого міста шляхом запробкування каналізаційних труб, наприклад, пінополіуретаном у багатьох місцях.»

«Це можна зробити, відправивши відповідну кількість туалетного або звичайного паперу в систему каналізації звичайного хмарочосу. Такі диверсійні дії на території противника не дозволять рядовим членам суспільства байдужо відноситись до політики своїх урядів.»

«Такого роду дії можливі тільки при офіційній об'яві війни. В іншому випадку, противна сторона буде «ховати» свої дії під виглядом «наведення конституційного порядку» чи «операцією по запобіганню розробки і використання зброї масового знищення.» Влада буде використовувати звинувачення у тероризмі.»

«Однак тероризм не береться нізвідки. Як говориться, ненажерливість одних породжує тероризм других.»

«Яскраво відобразив риси війни та тероризму письменник Гаррі Гаррісон у «Неприборканій планеті», де люди поставили себе в розряд стихійних лих і все живе почало з цим боротися. Війна була породжена та постійно підгодовувалась ненавистю.»

«Тероризм — це крайня форма наслідку причини, ім'я якої — несправедливість. І як би не намагались переконати нас можновладні «борці» з «міжнародним тероризмом», що вони борються зі злом, насправді вони самі, своєю власною поведінкою, породжують це саме зло.»

«Аль-Каєда — це звичайнісінький блеф, вигадка, операція прикриття для західних урядів, яка розрахована на наївних дурників. Нам товкмачать про підготовку тисяч бойовиків, але, якщо зорганізувати хоча б п'ятдесят реальних бойовиків, то вони здатні, використовуючи вірну стратегію скоординованих у часі дій, перевернути всі існуючі уявлення про тероризм.»

«Тих чеченців, як борються за свободу своєї країни, невидимі режисери немовби підштовхують до прогнозованих, провокаційних і заздалегідь неефективних дій. Театральність сценаріїв «чеченського тероризму» яскраво відобразилась у захваті театрального комплексу у Москві.»

«За неефективним сценарієм події розвиваються таким чином:

терористи захвачують і утримують значну кількість заручників у певному місці,

терористи висувають вимоги, повідомлення засобів масової інформації про відсутність вимог свідчить про небажання влади вести переговори,

починаються переговори з терористами, під час яких до місця подій негайно стягуються протитерористичні підрозділи,

проводиться операція по «визволенню» заручників, в ході якої здебільшого навмисне і без будь-яких пояснень знищуються усі терористи, а з ними і вся інформація про ведення переговорів, та частина заручників,

відповідальність за загиблих заручників покладається на знищених терористів.

Дуже зручний сценарій для тих, хто дійсно організував подібну операцію і хоче назавжди заховати всі кінці у воду.

А сценарій дій справжніх терористів буде зовсім іншим:

терористи публічно, через засоби масової інформації, висувають вимоги і повідомляють про план і орієнтовний термін проведення операції на неназваному об'єкті в неназваному місці у відповідній країні в разі небажання влади вести переговори,

в разі відсутності факту переговорів до визначеного часу, така операція проводиться,

всі терористи після проведення операції розосереджуються і готуються до нової операції.

В такому разі влада не зможе покласти повну відповідальність на терористів, оскільки ті спочатку вимагали переговорів. Крім того, силові важелі влади у вигляді протитерористичних загонів не можуть бути використані, бо тактика їхніх дій зорієнтована на зазначене місце операції. І, головне, терористичні сили будуть збережені повністю і готові до нових дій.»