Бернар Вербер - Завтра будуть коти

— Він також ненавидів котів, якщо мені не зраджує пам’ять?

— Він справді мав фобію котів. У цю війну було втягнуто ще більше людей, мільйони і мільйони. Вони використовували ще страшнішу, ще досконалішу зброю, тому було значно більше смертей.

— Це твоя теорія про три кроки вперед і два назад?

А потім знову три кроки вперед до наступної кризи. Друга світова війна призвела до смерті шістдесяти п’яти мільйонів людей. Згодом росіяни і американці роками дивилися одні на одних спідлоба, але атомна бомба змусила їх задуматися. І замість гарячої війни вони обрали «холодну війну».

— Що це значить? Вони билися у снігу?

— Вони використовували інші країни, щоб воювати, але ніколи не билися безпосередньо. 1961 року американська армія вирішила виготовити біонічного кота для шпигунських завдань у посольстві Росії. Вони вживили електричні та електронні прилади у його тіло.

— Майже як у тебе?

— Але тоді електроніка не була такою мініатюрною, як тепер. Вони прооперували кішку, яка називалася Кітті, вставили їй у живіт велику батарею, з’єднану з розміщеними у вухах мікрофонами і металічною антеною у хвості. Місія називалася «операція Акустична кішка». У призначений день вчені залишили кішку навпроти посольства. Кітті дали команду зайти в будинок, але вона не послухалась і вийшла звідти. Ті, хто слухав її передавач, почули гучний сухий тріск.

— Електроніка зламалася?

— Кітті переїхала таксівка. Американські військові все-таки продовжили експеримент, і з десяток котів були прооперовані й перетворені на електронних шпигунів. Жоден з них не виконав свого завдання.

— Їм треба було брати собак, вони слухняніші.

Поки ми розмовляємо, якийсь поранений чоловік повзе до нас, підводить голову до лобового скла і вимовляє незрозумілі слова. Його тіло всіяне зеленкавими пухирями. Я уважно слухаю Піфагора і не звертаю на людину уваги.

— Під час цієї холодної війни 1963 року одну кішку запустили в космос. Вона називалася Фелісет. Її посадили у кабіну французької ракети, яка здійснила десятихвилинний політ, з них п’ять у невагомості, і повернулася живою. Це була перша кішка-астронавт.

Уявляю цю самотню кішку в космічному кораблі, і думаю, що хотіла б опинитися на її місці.

— Серед відомих котів я міг би згадати також Пана Чіппі, який супроводжував першу експедицію на Північний Полюс, і Стабса, першого кота, 1997 року обраного мером американського міста Талкітна на Алясці.

Пишаюся тим, що я — кішка.

— Зараз у Франції налічується 10 мільйонів котів. 50 мільйонів у Європі. 800 мільйонів у світі.

Хвора людина, що намагалася вилізти на вантажівку, тратить сили і падає на землю.

— А скільки людей?

— Людей мало би бути 8 мільярдів… Отже, людей вдесятеро більше, ніж котів.

— А пацюків?

— Їх важче порахувати, але думають, що зі зростанням великих міст, де є підземні каналізації і тунелі метро, вони неймовірно розмножилися.

— Назви мені хоч якісь цифри, хоч приблизні.

— В інтернеті вважають, що пацюків принаймні у три рази більше, ніж людей: приблизно 24 мільярди.

— У тридцять разів більше, ніж нас!

Я не здавала собі справи, що ситуація на боці цих клятих гризунів.

— Насправді ж їх, мабуть, значно більше, бо жоден з учених не мав відваги спуститись до них, щоб їх полічити. Йдеться лише про загальне уявлення. Але я знайшов ще тривожніше дослідження. Один вчений помітив, що коли температура зростає, щури стають більшими і жирнішими. Тепло збільшує їхню плодючість і кількість недуг, які вони переносять, не заражаючись самі.

— Наскільки більшими вони стають?

— Дослідники припускають, що вони можуть ставати удвічі більшими.

— Отже, ми приречені.

— Наразі людські технології захищають їх і нас разом з ними, але вчених вбивають, на їхнє місце приходять клерикали і консервативні політикани. Якщо люди забудуть про науку і витрачатимуть сили на підтримку боротьби протилежних світоглядів, а не воюватимуть зі щурами, ті неминуче завоюють їх. Це лише питання часу.

— Ти маєш на увазі це місто?

— Йдеться не лише про Париж, а про всі міста нашої країни і цілого світу. Немає жодного місця на планеті, де б їх не було, жодного місця, де, як тут, вони не витіснили людей та інших тварин, щоб встановити свою гегемонію.

Що це буде за світ, в якому переможуть щури? Люди і коти покинуть великі міста й переховуватимуться у лісах за межами міст. Камбіс і його орди зі скреготливими зубами встановлять владу терору. Оскільки я почуваюся співзвучною Всесвітові, то відчуваю щурячу енергію як енергію темну, що не братиме участі в загальній еволюції свідомостей. Тепер, коли розумію масштаби загрози, усвідомлюю і міру своєї відповідальності.