Рэй Брэдбери - Усмішка - оповідання

— Таким робом ти ніколи не станеш успішною письменницею, — сказав він. — Додавання — це ж так просто.

— Я зробила це ненавмисне! — крикнула вона, відкинувши олівець. — Дідько! Краще б я обдурила тебе навмисне. Зараз я багато про що жалкую. Жалкую, що загубила манометр ненавмисно, у будь-якому разі, мені було би приємно знати, що я зробила це тобі на зло. Жалкую, що не спеціально вибрала ці ліжка через жорсткі матраци, от би я посміялася сьогодні вночі, думаючи, як жорстко тобі на них спиться; жалкую, що не зробила цього навмисно. А тепер мені прикро, що я не зумисне підтасувала цифри. Я би посміялася над цим від душі.

— Та заспокойся вже, — сказав він їй, наче дитині.

— Побий мене грім, якщо я мовчатиму.

— Скільки грошей у тебе залишилося?

Засунувши тремтячі пальці в гаманець, вона вийняла всі свої гроші. Коли він перерахував, виявилося, що зникло п'ять доларів.

— Ти не тільки нікудишній рахівник, а ще й обкрадаєш мене. Пропали ще п'ять доларів. Куди вони ділися?

— Не знаю. Напевно, я забула записати до витрат, а якщо й записала, то забула вказати, на що їх витратила. Господи, я не хочу знову перераховувати весь цей список. Краще заплачу недостачу зі своїх грошей. Візьми свої п'ять доларів! А тепер підемо прогуляємося на свіже повітря, тут так душно.

Вона рвучко відчинила двері, тремтячи від гніву, який абсолютно не відповідав ситуації. Її трясло, кидало то в жар, то в холод, вона знала, що її щоки горять, а очі блищать, а коли сеньйор Ґонсалес вклонився і побажав їм приємного вечора, у відповідь їй довелося кисло усміхнутися.

— Тримай, — сказав чоловік, простягаючи їй ключ від номера. — Тільки, ради Бога, не згуби.

На zocalo [48] Площа. (ісп.) , що потопала у зелені, грав оркестр. Він свистів, сурмив, гудів і ревів на прикрашеній бронзовими завитками естраді. Площа рясніла різношерстим людом і буйством кольорів: чоловіки та юнаки ступали в одну сторону по рожево-блакитній бруківці, а жінки і дівчата — в іншу, підморгуючи одна одній темними, наче маслини, очима; чоловіки, тримаючись під руки, то зближалися з ними, то розходилися, про щось перемовляючись. Жінки і дівчата, немов квіти, танцювали, сплітаючись у вінки, сповнювали все надовкіл солодким ароматом, що розносився літнім нічним вітерцем над остиглими візерунками бруківки, і шепотіли услід носіям прохолод-жувальних напоїв, тамалю [49] Тамале (англ. tamale , ісп. tamal) — мексиканська страва; млинець з кукурудзяної муки, загорнутий у кукурудзяне листя і приготований на парі. Може містити начинку з м'ясного фаршу, сирів, фруктів чи овочів, часто з перцем чілі. й енчілад [50] Енчілада (ісп. enchilada) — традиційна страва мексиканської кухні у формі тонкої тортильї із кукурядзяної муки, в яку загорнута начинка (зазвичай — із курячого м'яса). .

Оркестр заграв «Янкі-дудл» [51] «Янкі-дудл» («Yanki Doodle») — національна пісня у США, на даний час трактована у патріотичному сенсі, хоча виникла як гумористична. «Янкі-дудл» — це водночас і гімн штату Коннектикут. Тривіальна мелодія цієї пісні була начебто відома в Англії за часів правління Карла І (з 1616 по 1649) під назвою «Nankey-Doodle» і її співали королівські кавалеристи, насміхаючись із Кромвеля. Під час колоніальної війни із французами у червні 1755 р. пісня була перенесена англійським військом у Північну Америку. Вважають, що новий текст пісні, написав полковий лікар Річард Шакберґ (Rickard Shuckburgh) і в ньому звучало насмішкувате ставлення британських офіцерів до місцевих новобранців. для білявої жінки в окулярах з роговою оправою, яка, широко посміхаючись, повернулася до свого чоловіка. Потім, коли прозвучали «La Cumparsita» і «La Paloma Azul» [52] «La Cumparsita» («Маленький парад») — музичний твір, написаний у 1916 р. 22-річним Херардо Матос Родріґесом, уругвайським музикантом. «Кумпарсіта» є одним із найвідоміших та найпопулярніших танго всіх часів. Спочатку це була мелодія без слів, а пізніше аргентинський письменник і музикант Паскуаль Контурсі (Pascual Contursi, 1888-1932) написав слова, і це стало найпопулярнішою версією пісні. Пісня починається зі слів: «Маленький парад безкінечних страждань...». За указом президента з 2 лютого 1998 р. «Кумпарсіта» оголошена народним та культурним гімном Уругваю. «La Paloma Azul» («Голуба голубка») — мексиканська народна пісня. , вона відчула, як на душі у неї потепліло, і почала тихенько наспівувати.

— Ти поводишся як туристка, — дорікнув їй чоловік.

— Я просто насолоджуюся.