Айзек Азимов - Фундація та Імперія

Але моєю найважливішою знахідкою був Еблінг Міс. Він міг бути… – Магніфіко сказав це із прикрістю, але потім швидко продовжив: – Існує особливий аспект емоційного контролю, про який ви не знаєте. Інтуїція, проникливість або схильність передчувати – це можна назвати, як завгодно. Але з нею теж можна поводитися як з емоцією. Принаймні, мені це було під силу. Розумієте?

Він почекав, але не почув заперечення.

– Людський мозок працює з низькою ефективністю. Зазвичай називають цифру у двадцять відсотків. Коли на якусь мить відбувається спалах більшої потужності, це називається передчуттям, проникливістю або інтуїцією. Я рано зрозумів, що здатен змусити мозок безперервно працювати з високою ефективністю. Цей процес убивчий для людини, яка потрапляє під вплив, але він корисний… Депресор ядерних реакцій, який я використовував у війні з Фундацією, був наслідком тиску на фахівця з Калгана. Я знову досягав свого зусиллями інших.

Еблінг Міс був головною мішенню. Його можливості були значними, він був мені потрібен. Ще до того, як розпочалася моя війна з Фундацією, я відправив представників на переговори з Імперією. І тоді ж почав пошуки Другої Фундації. Як і слід було очікувати, я її не знайшов. Звичайно, я розумів, що мушу її розшукати – і Еблінг Міс міг у цьому посприяти. З його розумом, який працював із високою ефективністю, він здатен був продублювати роботу самого Гарі Селдона.

Частково це йому вдалося. Я використав його сповна. Цей процес був безжалісним, але він мав бути завершений. Він вже помирав, та ще чіплявся за життя… – В його голосі знову почувся жаль. – Він прожив би ще досить довго. Разом, утрьох, ми могли би полетіти на Другу Фундацію. Це була б остання битва, якби не моя помилка.

Розхвилювавшись, Торан гостро сказав:

– Чого ти зволікаєш? Кажи вже, що це за помилка… і завершуй свою розповідь.

– Що ж, ідеться про вашу дружину. Вона незвичайна людина. Ніколи в житті я не зустрічав таких людей. Я… я… – Магніфіко раптом замовк. Із великими труднощами він продовжив, тепер у його голосі вчувалася якась жорстокість. – Я сподобався їй і мені навіть не довелося жонглювати її емоціями. Я ніколи не викликав у неї ані огиди, ані сміху. Я їй подобався!

Хіба ви не розумієте? Не розумієте, що це для мене означало? Ніколи раніше, ніхто… Тому я відчував вдячність. Розумієте, я не ліз до її розуму, не маніпулював її емоціями. Я надто сильно цінував це природне почуття, і саме це стало моєю помилкою – насамперед саме це.

Ви, Торане, були під контролем. Ви ніколи мене не підозрювали, нічого не питали, не бачили в мені нічого специфічного або дивного. Наприклад, коли нас зупинив «філійський корабель». До речі, вони знали наше розташування, тому що я підтримував із ними зв’язок, так само, як завжди підтримував зв’язок зі своїми генералами. Коли вони зупинили нас, мене повели на борт, щоб налаштувати капітана Прітчера, який був там у полоні. Коли я залишив їх, він вже був полковником, людиною Мула і мав владу. Уся ця процедура не була таємницею навіть для вас, Торане. Проте ви задовільнилися моїми плутаними поясненнями. Розумієте, до чого я веду?

Торан скривився і з викликом запитав:

– Ну а як тобі вдавалося підтримувати зв’язок зі своїми генералами?

– Із цим не було жодних труднощів. Гіперхвильові передавачі прості для використання і надзвичайно портативні. Та й на гарячому мене спіймати було неможливо! Кожен, хто викривав мене, втрачав пам’ять.

На Неотренторі мої дурні емоції знову вирвалися з-під контролю. Бейта не була під моїм впливом, але навіть тоді вона нічого не запідозрила б, якби я не погарячкував через цього кронпринца. Мене роздратували його наміри щодо Бейти, тому я вбив його. Це був безглуздий жест. Від непомітної втечі було би більше користі.

Однак ваші підозри ніколи не зміцнилися б, якби я стримав добрі наміри Гена Прітчера або звернув менше уваги на Міса і більше на вас… – Він знизав плечима.

– Це все? – спитала Бейта.

– Все.

– І що далі?

– Я продовжуватиму втілювати свою програму. Сумніваюся, що у ці часи занепаду я знайду когось настільки ж розумного та досвідченого, як Еблінг Міс. Мені доведеться шукати Другу Фундацію іншим чином. У певному сенсі ви мене перемогли.

Тепер Бейта встала на ноги і з тріумфом глянула на нього.

– У певному сенсі? Лише в певному сенсі? Та ми завдали тобі нищівної поразки! Усі твої перемоги поза Фундацією нічого не варті, бо Галактика стала пусткою, у ній панує саме лише варварство. Сама по собі Фундація є незначною перемогою, бо не вона мала зупинити твій різновид кризи. Ти мусиш знищити Другу Фундацію – Другу Фундацію – і саме вона тебе знищить. Твій єдиний шанс – це виявити її та напасти, перш ніж вона підготується. Тепер ти цього зробити не зможеш. Із цієї миті вона щохвилини ставатиме сильнішою. У цю мить, саме у цю мить, механізм, можливо, запрацював. Ти зрозумієш це, коли тобі завдадуть удару, і твоя тимчасова влада зникне, ти станеш одним із тих пихатих завойовників, які швидко та непомітно промайнули на кривавому тлі історії.