Айзек Азимов - Фундація та Імперія

Торан і Бейта неуважно слухали його. Звук його голосу майже не долинав до них. Блазень – або Мул – ходив туди-сюди маленькими кроками і говорив, поглядаючи на свої складені руки.

– Я усвідомив, що маю незвичайну силу, не відразу. Коли зрозумів, однак не йняв собі віри. Розум іншої людини здавався мені циферблатом, комбінація стрілок на якому вказує на панівну емоцію. Це поганий приклад, але я не знаю, як ще можна пояснити. Поступово я зрозумів, що можу потрапити в цей розум і повернути стрілки так, як забажаю, зафіксувавши їх там назавжди. Ще більше часу пішло на те, щоб зрозуміти, що інші цього робити не здатні.

А разом з усвідомленням сили прийшло і бажання виправити своє жалюгідне становище. Можливо, ви здатні це зрозуміти. Або хоча би спробуєте. Це нелегко бути потворою, мати розум та кмітливість – і бути потворою. Смішно та жорстоко! Бути іншим! Бути чужим!

Ви ніколи цього не зазнавали!

Магніфіко підвів голову до неба і, ставши навшпиньки, зі скам’янілим обличчям згадував далі:

– Але я зрештою навчився, і вирішив, що можу змінитися сам, а потім змінити Галактику. Годі, бо зі мною робили, що хотіли, і я змушений був терпіти це до двадцяти двох років. Тепер моя черга! Хай терплять інші! Щодо Галактики шанси достатньо справедливі – я один, а їх квадрильйони!

Він вмовк і кинув швидкий погляд на Бейту.

– Але була в мене одна вада. Сам по собі я нічого не вартий. Якщо і зміг здобути владу, то лише руками інших. Я досягав успіху завдяки посередникам. Завжди! Все було так, як розповідав Прітчер. За допомогою одного пірата я прибрав до рук астероїд, що став моїм плацдармом для наступу. Завдяки одному промисловцю я здобув свою першу точку опертя на планеті. Використовуючи інших людей, зокрема й отамана Калгана, захопив Калган і отримав флот. Після цього на черзі була Фундація, та у цій історії враз з’явилися ви.

– Фундація, – тихо сказав він, – була найважчим завданням, з яким я мав справу. Щоб розбити її, потрібно було схилити на свій бік, знищити або вивести з ладу чималу частку її правлячого класу. Я міг би почати все спочатку, але існував коротший шлях, який я шукав. Зрештою, якщо силач може підняти вагу у п’ятсот фунтів, це не означає, що він прагне робити це весь час. Мій емоційний контроль є нелегкою справою, і я волію не користуватися ним, доки в цьому не виникне потреба. Тому я вирішив, що у першому нападі на Фундацію мені будуть потрібні союзники.

Вдаючи власного блазня, я шукав агента або агентів Фундації, які неминуче мали бути відправлені на Калган, щоб дізнатися про мою скромну персону. Тепер я знаю, що шукав Гена Прітчера. Та, на щастя, я знайшов вас. Я телепат, міледі, але недосконалий, тому визначив, що ви з Фундації. І це збило мене зі шляху. Не було нічого фатального в тому, що Прітчер приєднався до нас пізніше, але це призвело до помилки, що стала фатальною.

Торан вперше заворушився. Він обурено заговорив:

– Стривай-но. Ти хочеш сказати, що коли я зухвало поводився з тим лейтенантом на Калгані, маючи лише електрошоковий пістолет, і врятував тебе, я перебував під твоїм емоційним контролем? – Він забурмотів. – Ти маєш на увазі, що увесь цей час мої емоції були несправжніми?

На обличчі Магніфіко з’явилася слабка усмішка.

– А чому б і ні? Ви вважаєте, що це неможливо? Тоді спитайте себе… Хіба ви стали б ризикувати життям заради якоїсь дивної потвори, яку до того ніколи не бачили? Я гадаю, коли ви прийшли до тями, були вражені тим, що сталося.

– Так, – неуважно сказала Бейта. – Він був здивований. Це зрозуміло.

– Коли це відбувалося, – провадив далі Мул, – Торанові нічого не загрожувало. Лейтенант отримав суворі вказівки нас відпустити. Тож ми втрьох разом із Прітчером полетіли на Фундацію – і ви розумієте, чому моя кампанія стала розгортатися, мов за помахом чарівної палички. Коли Прітчер перебував під трибуналом і ми були на Фундації, я працював. Військові судді цього трибуналу пізніше командували ескадрами у війні. Вони здалися доволі легко, тож мій флот виграв не лише дрібні сутички, а й битву на Горлеґґорі.

Завдяки Прітчеру я познайомився з доктором Місом, і той із власної волі приніс мені візіосонор. Це полегшило мені справу. Хоча й не було цілком його власним бажанням.

Бейта втрутилася:

– Ці концерти! Я намагалася влаштувати їх. Тепер я розумію!

– Так, – сказав Магніфіко, – візіосонор працює як пристрій, що здійснює фокусування. Певним чином це примітивний пристрій для емоційного контролю. Із його допомогою я можу більш активно керувати великими масами людей і окремими особами. Концерти, які я давав перед поразкою Термінуса та Притулку, створили загальне передчуття катастрофи. Я був здатен знесилити кронпринца на Неотренторі і без візіосонора, але мені бракувало сили його вбити. Розумієте?