– І який висновок напрошується із усього цього потоку суперечливої інформації?
– Утечу Аркадії було сплановано.
– Як я й казав.
– З одним лише уточненням: Аркадії має бути відомо, що все це сплановано. Така розумна дівчинка, яка бачила таємні змови повсюди, побачила й цю, відтак вирішила піти власним шляхом. Вони хотіли, щоб вона повернулася на Фундацію, а дівчинка натомість полетіла на Трентор. Але чому на Трентор?
– Ну, і чому ж?
– Бо саме туди втекла бабуся Бейта, її кумир, коли тій потрібно було сховатися. Свідомо чи несвідомо, Аркадія вчинила так само. Я навіть подумую, чи не втікає Аркадія від того самого ворога.
– Від Мула? – спитав Дарелл із прихованим сарказмом.
– Звичайно, ні. Сказавши «ворог», я маю на увазі ту психологічну силу, з якою вона не в змозі боротися. Вона втікала від Другої Фундації чи того її впливу, який відчула на Калгані.
– Про який вплив ви говорите?
– Ви вважаєте, що Калган застрахований від цієї всюдисущої загрози? Ми обидва тим чи іншим чином дійшли висновку, що втеча Аркадії була спланована. Правильно? Її шукали, знайшли і навмисно дозволили вислизнути завдяки Діріджеві. Завдяки Діріджеві, розумієте? Але чому це сталося? Бо він був нашою людиною. Але звідки вони про це знали? Вони ж не могли достеменно знати, що він виявиться зрадником. Га, доку?
– Тепер ви стверджуєте, що вони чесно хотіли її повернути. Відверто кажучи, Анторе, ви мене трохи втомили. Завершуйте свою думку, я хочу спати.
– Я швидко. – Антор поліз до внутрішньої кишені і витягнув звідти купку фотознімків. Знайомі криві енцефалографа. – Енцефалограма Діріджа, – безтурботно сказав він, – зроблена відразу ж після його повернення.
Дарелл раптово зрозумів усе, і коли він підняв голову, його обличчя було сірим.
– Він перебуває під контролем.
– Саме так. Він дозволив Аркадії втекти не тому, що він наша людина, а тому, що він під контролем Другої Фундації.
– Навіть після того, як він зрозумів, що вона збиралася на Трентор, а не на Термінус.
Антор знизав плечима.
– Його орієнтували на те, щоб він її відпустив. І він жодним чином не міг цього змінити. Він був лише знаряддям, розумієте. І тільки тому Аркадія пішла найнеймовірнішим і, мабуть, найбезпечнішим шляхом. Принаймні, він буде безпечним доти, доки Друга Фундація не змінить свої плани з урахуванням цього нового стану справ…
Він змовк. На відеотрансляторі заблимав маленький сигнальний вогник. У приватній мережі це означало екстрені новини. Дарелл теж це помітив і за звичкою механічним жестом увімкнув відео. І хоча початку речення вони не почули, але ще до того, як воно завершилося, вже знали, що «Гобер Меллоу», а точніше, те, що від нього зосталося, знайдений, а це означало, що вперше за півстоліття Фундація знову опинилася в стані війни.
Антор зціпив зуби.
– Чудово, докторе Дарелл, ви це чули. Калган напав на нас, і Калган перебуває під контролем Другої Фундації. Може, ви візьмете приклад зі своєї доньки і полетите на Трентор?
– Ні. Я ризикну. Тут.
– Докторе Дарелл, ви не такий розумний, як ваша донька. Тепер навіть не знаю, наскільки вам можна довіряти. – Він зміряв Дарелла довгим поглядом і, не сказавши ані слова, пішов.
Дарелл зостався на самоті, і його розгубленість межувала із відчаєм.
По забутому відео схвильований диктор оповідав деталі першої години бойових дій між Калганом та Фундацією.
Мер Фундації безуспішно пригладжував поріділе волосся, що облямовувало череп, а відтак зітхнув.
– Скільки років змарновано, скільки можливостей проґавлено! Я не хочу взаємних докорів, докторе Дарелл, але ми заслужили на цю поразку.
Дарелл спокійно заперечив:
– Я не бачу причин для якихось хвилювань через ці події, сер.
– Якихось хвилювань?! Якихось хвилювань?! Заради Галактики, докторе Дарелл, а на чому ґрунтується така ваша впевненість? Підійдіть сюди…
Він майже силоміць змусив Дарелла підійти до прозорого овалоїда, що граційно обертався на невидимій гравітаційній підставці. Від дотику руки мера овалоїд засвітився зсередини, явивши тривимірну модель подвійної галактичної спіралі.
– Жовтим, – схвильовано сказав мер, – позначено регіон космосу, що перебуває під контролем Фундації, а червоним – Калгана.
Дарелл побачив багряну сферу, що перебувала всередині витягнутого жовтого кулака, який оточував її зусібіч, крім напрямку, що вів до центру Галактики.
– Галактографія, – сказав мер, – наш найбільший ворог. Адмірали не приховують, що наша стратегічна позиція майже безнадійна. Погляньте: противник має внутрішні комунікації. Він сконцентрований і може зустріти нас однаково легко з будь-якої сторони. Він може оборонятися з мінімальними зусиллями.
Читать дальше