Айзек Азимов - Друга фундація

– Саме так! Я теж хочу це зробити. І саме тому я цього робити не буду. Послухайте, Анторе, і спробуйте мене зрозуміти. Ви граєтеся – ми обидва граємося – із чимось таким, із чим ми просто неспроможні боротися. І якщо ви подумаєте про це холоднокровно, то багато чого зрозумієте і вибавитеся від свого донкіхотства. Уже п’ятдесят років нам відомо, що Друга Фундація є справжнім нащадком і учнем селдонівської математики. Це означає (і ви це теж знаєте), що нічого в Галактиці не відбувається поза їхніми обчисленнями. Для нас життя – це серія випадковостей, з якими ми ладнаємо за допомогою імпровізацій. Для них же усе життя – це мета, до якої вони йдуть, наперед усе розрахувавши.

Але в них є і недоліки. Їхня робота має статистичний характер, а насправді лише дії людських мас неминучі. І тепер я не знаю, яку роль відіграю як окрема людина у цьому розпланованому плині історії. Можливо, в мене і нема визначеної ролі, бо План залишає окремим людям свободу волі. Але я доволі важливий, і вони – вони , розумієте – могли принаймні передбачити мою можливу реакцію. Тому я й не довіряю своїм імпульсам, бажанням і можливим реакціям.

Я краще поставлю їх перед фактом непередбачуваності моїх реакцій. Я залишуся тут, незважаючи на те, що страшенно сумую за нею і хочу полетіти. Ні, я так не вчиню! Саме через те, що страшенно сумую і хочу полетіти.

Юнак сумно усміхнувся.

– Ви не знаєте свій розум так добре, як його мають знати вони . Припустімо, що, знаючи вас, вони можуть розрахувати і хід ваших думок, і що саме те, що ви вважаєте неможливою реакцією, і є найімовірнішою, і вони саме на це і розраховують, знаючи наперед, якими будуть ваші аргументи.

– У такому разі порятунку нема. Якщо я дослухаюся до тих міркувань, що ви виклали, і полечу на Трентор, то це теж може бути варіантом, який вони передбачили. Це нескінченний цикл хитрощів. Неважливо, як далеко я зайду у цьому циклі, я можу лише або поїхати, або залишитися. Усі ці виверти із заманюванням моєї дочки на інший край Галактики робилися не для того, щоб змусити мене залишатися на місці, бо я, найімовірніше, залишився б, якби вони нічого не робили. Це було зроблено лише для того, щоб я поїхав, і тому я залишуся.

Крім того, Анторе, не на все накладена печать Другої Фундації; не всі події є результатом того, що вони посмикують нас за ниточки. Можливо, вони не мають жодного стосунку до від’їзду Аркадії, і вона може залишатися у безпеці на Тренторі, в той час як усі ми тут загинемо.

– Ні, – різко сказав Антор, – зараз ви на хибному шляху.

– Маєте альтернативну інтерпретацію?

– Маю, якщо ви мене вислухаєте.

– О, прошу. Мені не терпиться послухати.

– Ну, в такому разі скажіть, наскільки добре ви знаєте власну доньку?

– Наскільки добре може одна людина знати іншу? Очевидно, що мої знання недостатні.

– Тож, виходячи із цього, мої знання такі ж неповні, як і ваші, але я, принаймні, мав можливість поглянути на неї свіжим поглядом. Пункт перший: вона страшенний романтик, єдина дитина відірваного від реальності науковця, яка виросла у нереальному світі пригодницьких відео та книго-фільмів. Вона живе у сповненій шпигунства й інтриг дивній ілюзії, яку сама ж і створила. Пункт другий: вона дуже розумна у цій сфері; принаймні, достатньо розумна, щоби нас перехитрувати. Вона ретельно підготувалася до того, щоби підслухати наші перші збори, і їй це вдалося. Вона ретельно розпланувала поїздку на Калган із Манном, і їй це теж вдалося. Пункт третій: вона обожнює свою бабусю – вашу матір, переможницю Мула.

Я поки що маю рацію? Тоді чудово. Далі, на відміну від вас, я отримав повний звіт від лейтенанта Діріджа, і, крім того, у мене доволі розгалужені джерела інформації на Калгані, і ці джерела перевірені. Наприклад, ми знаємо, що на зустрічі з лордом Калгана Гомір Манн отримав відмову на своє прохання зайти у палац Мула, а потім цю відмову було раптово скасовано після того, як Аркадія поговорила з леді Каллією, однією дуже хорошою подругою Першого Громадянина.

– Як ви все це дізналися? – перервав його Дарелл.

– Почнімо з того, що Манн був допитаний Діріджем у рамках поліцейської кампанії з пошуку Аркадії. Природно, що в нас є повна стенограма запитань і його відповідей.

І візьмімо саму леді Каллію. Пліткують, що Стеттін утратив до неї інтерес, але ці плітки не підтверджуються фактами. Вона не тільки залишається на своєму місці, не тільки може виступити посередником і перетворити відмову лорда Маннові на схвалення, а й навіть відкрито спланувати втечу Аркадії. Дивно, але дюжина солдатів, які охороняють маєток Стеттіна, засвідчила, що бачили їх разом минулого вечора, і проте вона й досі не покарана. Водночас слід підкреслити, що Аркадію шукали з усією старанністю.