Айзек Азимов - Друга фундація

Він недбало жбурнув бластер в інший кінець кімнати. Одночасно Прітчер занурився у глибокий сон.

– Коли він прокинеться, буде нормальним, – байдуже сказав Мул.

Із того моменту, як палець Мула почав натискати на спусковий гачок, і до того, як він кинув бластер, минуло трохи менше двох із половиною секунд.

Але краєчком свідомості, на крихітну, майже непомітну мить, Ченніс зауважив хвилевий сплеск емоцій у мізках Мула. Це все ще був безсумнівний тріумф.

Двоє чоловіків явно розслабилися і поводилися абсолютно невимушено, будучи двома полюсами – і кожен їхній нерв тремтів від напруги, слугуючи емоційним детектором.

Уперше за довгі роки Мул не був цілком упевнений у собі. Ченніс знав це, і хоча він зараз міг себе захистити, потрібно було зробити якесь зусилля – а його супротивнику напасти на нього було неважко. Ченніс розумів, що не витримає випробування на витривалість.

Але навіть думати про це було смертельно небезпечно. Проявити перед Мулом слабкість означало дати йому зброю. Цей проблиск – схожий на усвідомлення перемоги – вже промайнув у мізках Мула.

Виграти час…

Чому зволікають інші? У чому джерело впевненості Мула? Що такого знає його противник, чого не знає він? Спостереження за розумом нічого йому не пояснило. Якби ж він умів читати думки! І все ж…

Ченніс різко припинив цей потік думок. Тільки одне – тільки виграти час…

Ченніс сказав:

– Оскільки все вже вирішено і після нашої маленької дуелі навколо Прітчера у вас не зосталося жодних сумнівів, що я з Другої Фундації, припускаю, ви запитаєте, чому я прилетів на Тазенду.

– О ні, – зареготав Мул, відверто показуючи свою впевненість. – Я тобі не Прітчер. Я не збираюся нічого пояснювати. Ти вчинив так, як вважав за потрібне. І хай якими були твої спонуки, вони мене не цікавлять.

– І все ж у вашому уявленні про цю історію є певні прогалини. Чи є Тазенда саме тією Другою Фундацією, яку ви сподівалися знайти? Прітчер багато розповідав про вашу іншу спробу її відшукати, і про психолога, який був вашим знаряддям – Еблінга Міса. Він інколи дещо вибовкував завдяки моїй… невеличкій підтримці. Згадайте про Еблінга Міса, Перший Громадянине.

– Навіщо?

Яка впевненість!

Ченніс відчував, що ця впевненість із кожною миттю дедалі посилюється, а всі тривоги Мула швидко зникають.

Він продовжував говорити, з усіх сил притлумлюючи в собі відчай:

– Вам бракує допитливості, еге ж? Прітчер розповідав мені, що Міс чомусь дуже здивувався. В нього виникло неймовірно сильне бажання якнайшвидше попередити Другу Фундацію. Чому? Чому? Еблінг Міс загинув. Друга Фундація не отримала попередження. І все ж вона існує.

Мул посміхнувся з невдаваним задоволенням і водночас із такою жорстокістю, що Ченніс відчув її заздалегідь, і відразу ж відвів очі:

– Але, очевидно, що Другу Фундацію таки попередили . Інакше звідки би взявся такий собі Бейл Ченніс, котрий прилетів на Калган, щоб обкрутити круг пальця моїх людей і взяти на себе досить невдячну місію перехитрувати мене? Попередження надійшло занадто пізно, от і все.

– У такому разі, – Ченніс дав волю співчуттю, – ви навіть не розумієте, що таке Друга Фундація і не надто глибоко усвідомлюєте, що відбувається.

Виграти час!

Мул відчув його співчуття, і його очі відразу ж звузилися від ворожості. Він звично почухав ніс чотирма пальцями і відрізав:

– Ну що ж, розважайтеся… Що там із Другою Фундацією?

Ченніс говорив неквапливо – більше словесно, ніж емоційно й символічно. Він сказав:

– Із того, що я почув, Міса найбільше здивувала та таємничість, що оточувала Другу Фундацію. Гарі Селдон заснував два цілком різні осередки. Перша Фундація була окозамилюванням, але попри це впродовж двох століть засліплювала половину Галактики. А Другу можна порівняти із темною прірвою.

Ви не зрозумієте, чому так сталося, доки ще раз не відчуєте інтелектуальну атмосферу Імперії часів занепаду. Це був час абсолютів, останніх великих узагальнень, принаймні в царині мислення. Звичайно, це були ознаки занепаду культури, і ці греблі зводилися, щоб перешкодити подальшому розвитку ідей. Саме повстання проти цих гребель зробило Селдона знаменитим. Це була остання іскра його енергійної творчості, що освітила захід сонця Першої і провістила схід сонця Другої Імперій.

– Дуже драматично. І що з того?

– Таким чином, Селдон створив свої Фундації згідно із законами психоісторії, але він, як ніхто інший, добре розумів, що навіть ці закони є відносними. Він ніколи не створював готовий продукт. Готові продукти – для декадентських умів. Його продукт був здатним до еволюціонування механізмом, і Друга Фундація стала інструментом цієї еволюції. Ми – хранителі плану Селдона, Перший Громадянине свого тимчасового Союзу Світів. Лише ми!