Іван Єфремов - Туманність Андромеди

Дар Вітер схвально глянув на сина славнозвісної людини, будівника бази на планетній системі Центавра і голови Ради Зореплавання п’яте триріччя підряд. Громові Орму не могло бути менше як сто тридцять років, він був втричі старший за Дар Вітра.

Діс Кен покликав товариша – темноволосого юнака.

– Мій найкращий друг Тор Ан, син Зіга Зора, композитора. Ми разом працюємо в болотах, – вів далі Діс, – разом хочемо здійснити наші подвиги і далі теж працювати разом.

– Ти, як і раніше, захоплюєшся кібернетикою спадковості [53] Кібернетика спадковості – керування спадковістю . Ритми спадковості – настройка і послідовність нарощування молекулярних ланцюжків живої речовини, а потім і молекул організму (фантастичне). ? – спитав Дар Вітер.

– Авжеж! Тор захопив мене ще більше – він музикант, як і його батько. Він і його подруга… вони мріють працювати в галузі, де музика полегшує розуміння розвитку живого організму, тобто над вивченням симфонії його побудови.

– Ти говориш якось неясно, – насупився Дар Вітер.

– Я ще не можу, – зніяковів Діс. – Може, Тор скаже краще.

Другий юнак почервонів, але витримав допитливий погляд.

– Діс хотів сказати про ритми механізму спадковостії живий організм під час розвитку з материнської клітини надбудовується акордами з молекул. Первинна парна спіраль розгортається в плані, аналогічному до розвитку музичної симфонії. Іншими словами, програма, за якою відбувається побудова організму із живих клітин, – музична!

– Он як?.. – перебільшено здивувався Дар Вітер. – Але тоді і всю еволюцію живої й неживої матерії ви зведете до якоїсь гігантської симфонії?

– План і ритміка цієї симфонії визначені основними фізичними законами. Треба тільки зрозуміти, як побудована програма і звідки береться інформація цього музичнокібернетичного механізму, – з незаперечною впевненістю юності підтвердив Тор Ан.

– Це чиє ж?

– Мого батька, Зіга Зора. Він нещодавно опублікував космічну тринадцяту симфонію фамінор у кольоровій тональності 4,750 мю.

– Обов’язково послухаю її! Я люблю синій колір… Але найближчі ваші плани – подвиги Геркулеса. Ви знаєте, що вам призначено?

– Тільки перші шість.

– Ну, звичайно, інші шість призначаються після виконання першої половини, – згадав Дар Вітер.

– Розчистити і зробити зручним для відвідування нижній ярус печери КоніГут у Середній Азії, – почав Тор Ан.

– Прокласти дорогу до озера Ментал крізь гострий гребінь хребта, – підхопив Діс Кен, – відновити гай старих хлібних дерев в Аргентіні, з’ясувати причини появи великих восьминогів в області нещодавнього підняття біля Трінідаду…

– І знищити їх!

– Це п’ять, а що ж шосте? Обидва юнаки трохи затнулися.

– У нас обох визначені здібності до музики, – червоніючи, сказав Діс Кен, – і нам доручено зібрати матеріали про стародавні танці острова Балі, відновити їх музично та хореографічно.

– Тобто підібрати виконавиць і створити ансамбль? – розсміявся Дар Вітер.

– Так, – змішався Тор Ан.

– Цікаве доручення! Але це групова справа, так само як і озерна дорога.

– О, в нас хороша група! Тільки вони теж хочуть просити вас бути ментором. Це було б так добре!

Дар Вітер висловив сумнів щодо своїх можливостей відносно шостої справи. Але юнаки, сяючи й підстрибуючи з радості, запевнили, що «сам» Зіг Зор обіцяв керувати шостим.

– Через рік і чотири місяці я знайду собі справу в Середній Азії, – промовив Дар Вітер, із задоволенням вдивляючись у радісні юні обличчя.

– Як добре, що ви перестали завідувати станціями! – вигукнув Діс Кен. – Я й не сподівався, що працюватиму з таким ментором! – Раптом юнак почервонів так, що чоло його вкрилося дрібними краплинами поту.

Дар Вітер поспішив прийти на поміч синові Грома Орма в його помилці.

– Чи багато у вас часу?

– О ні! Нас відпустили на три години – ми привезли сюди з нашої болотної станції хворого на пропасницю.

– Он як, пропасниця ще трапляється! Я думав…

– Дуже рідко і тільки в болотах, – поквапно промовив Діс. – Для того й ми!

– Ще дві години у нашому розпорядженні. Ходімо до міста, вам, певно, хочеться оглянути Будинок нового?

– О ні! Ми хотіли б… щоб ви відповіли на наші запитання – ми підготувались, і це так важливо для вибору шляху…

Дар Вітер згодився, і всі троє попрямували в одну з прохолодних кімнат Залу Гостей, обвіюваних штучним морським вітром.