Іван Єфремов - Туманність Андромеди

Він не має рації, ганяючись за дивними планетами синіх сонць, і неправильно вчив Нізу! Політ до нових світів не заради шукання і відкриття якихось ненаселених, випадково створених самих по собі планет, а крок за кроком осмислений поступ людства по всьому рукаву Галактики, переможним ходом знання і краси життя… такого, як Ніза…

Ерг Ноор, враз охоплений важкою тугою, став на коліна перед силіколовим саркофагом Нізи. Дихання дівчини не було помітне, вії кидали лілові смужки тіней під щільно заплющеними повіками, крізь ледь розтулені губи проблискували білі зуби. На лівому плечі, на руці біля ліктя і внизу на шиї виднілися бліді синюваті плями – місця ударів шкідливого струму.

– Чи ти бачиш, пам’ятаєш щонебудь у своєму сні? – болісно питав Ерг Ноор у пориві великого горя, відчуваючи, як стає м’якшою за віск його воля, як перехоплює йому дихання і стискає горло.

Начальник експедиції здавив переплетені пальці рук так, що вони посиніли; він намагався передати Нізі свої думки, пристрасний поклик до життя й щастя. Але дівчина лишалася нерухомою.

Лікар Лума Ласві тихо увійшла в госпіталь і відчула чиюсь присутність. Обережно відкинувши’завісу, вона побачила начальника, що стояв на колінах, нерухомий, мов пам’ятник тим мільйонам чоловіків, яким доводилось оплакувати своїх коханих. Не вперше заставала вона Ерга Ноора тут, і гострий жаль пройняв її душу. Ерг Ноор похмуро підвівся. Лума швидко підійшла до нього і, хвилюючись, прошепотіла:

– Мені треба поговорити з вами.

Ерг Ноор кивнув і вийшов за нею. Він не сів на запропонований Лумою стілець, а стояв, прихилившись до стояка грибоподібного випромінювача. Лума Ласві випросталася перед ним на весь свій невеликий зріст, щоб здаватися вищою і поважнішою для наступної розмови. Погляд начальника не дав їй підготуватися.

– Ви знаєте, – невпевнено почала вона, – що сучасна неврологія вивчила процес виникнення емоцій у свідомій і підсвідомій областях психіки. Підсвідомість поступається перед дією гальмувальних ліків через древні області мозку, що керують хімічною регуляцією організму, в тому числі й нервової системи і почасти вищої нервової діяльності.

Ерг Ноор звів брови. Лума Ласві відчула, що говорить надто докладно й довго.

– Я хочу сказати, що медицина має можливість впливати на ті мозкові центри, які керують сильними переживаннями. Я могла б…

Розуміння спалахнуло в очах Ерга Ноора і відбилося в короткій посмішці.

– Ви пропонуєте вплинути на мою любов, – швидко спитав він, – і цим звільнити мене від страждання?

Лікар схилила голову.

Ерг вдячно простягнув руку і заперечно похитав головою.

– Я не віддам свого багатства почуттів, хоч як би вони примушували мене страждати. Страждання, якщо є сили його витримувати, веде до розуміння, розуміння – до любозі, так замикається коло. Ви добрі, Лумо, але не треба!

І з звичайною стрімкістю начальник зник за дверима.

Поспішаючи, наче під час аварії, електронні інженери й механіки знову, через тринадцять років, установлювали в центральному посту і в бібліотеці екрани ТВФ земних передач. Зореліт увійшов у зону, в якій можна було приймати розсіяні атмосферою радіохвилі світової мережі Землі.

Голоси, звуки, форми й фарби рідної планети підбадьорювали мандрівників і разом з тим збуджували їхнє нетерпіння – нескінченність космічних шляхів ставала все нестерпнішою. Зореліт викликав штучного супутника 57 на звичайній хвилі далеких космічних рейсів. Щогодини чекали відгуку цієї потужної передаточної станції зв’язку Землі й космосу.

Нарешті поклик зорельота досяг Землі.

Весь екіпаж зорельота не спав, не відходив від приймачів. Повернення до життя після тринадцяти земних і дев’яти залежних років відсутності зв’язку з Вітчизною! Люди з ненаситною жадібністю зустрічали земні повідомлення, обговорювали по світовій мережі нові важливі питання, що ставив, як звичайно, кожен бажаючий.

Так випадково вловлена пропозиція ґрунтознавця Хеба Ура викликала шеститижневу дискусію і дуже складні обчислення.

«Пропозицію Хеба Ура обговорюйте! – гримів голос Землі, – Всі, хто думав і працював у цьому напрямку, всі, хто має подібні думки або негативні висновки, – висловлюйтесь!» Радісно звучала для мандрівників ця звична формула широкого обговорення. Хеб Ур вніс на Раду Зореплавання пропозицію систематично вивчати доступні планети синіх і зелених зірок. На його думку, це особливі світи потужних силових випромінювань, які можуть хімічно стимулювати інертні в земних умовах мінеральні сполуки до боротьби з ентропією – тобто до життя. Особливі форми життя з мінералів, важчих, ніж гази, будуть активними у високих температурах і шаленій радіації зірок вищих спектральних класів. Хеб Ур вважав, що невдача експедиції на Сіріус, яка не виявила там жодних слідів життя, закономірна, бо ця зірка швидкого обертання була подвійною і не мала потужного магнітного поля. Ніхто не суперечив Хебові Уру, що подвійні зірки не могли вважатися утворювачами планетних систем космосу, але суть пропозиції викликала активну протидію з боку екіпажу «Тантри».