Володимир Владко: Сивий Капітан

— Накажіть стріляти по шинах! По шинах!

Офіцер одразу зрозумів, що то була вірна порада. Шини ж не бувають броньованими! І якщо пробити гуму кулями, машина змушена буде спинитися — на пробитих шинах не можна рухатися.

На весь голос офіцер гукнув солдатам, які ще лишалися по боках «Люцифера»:

— Стріляти по шинах! Вогонь!

Знову заторохкотіли ручні кулемети і автомати, б’ючи прямо в шини автомобіля. І знов-таки «Люцифер» не спинився. Не було помітно, щоб хоч одна з його шин була пробита якоюсь кулею. Зате по боках його з’явилися нові розсипи куль, що лежали на асфальті, наче це були не смертоносні кулі, а якісь малесенькі мирні іграшки…

Широко розплющеними від здивування очима офіцер поглянув на високого горбоносого незнайомця: що ж тепер робити? Той стояв біля дерева, стискаючи в безсилій люті кулаки. Він теж подивився на офіцера і навіть зробив крок уперед, немов хотів щось сказати. Але не встиг, завмерши на місці.

Голосно і виразно, на всю вулицю, з автомобіля пролунало:

— Я, Сивий Капітан, раджу припинити спроби пошкодити мою машину. Ви вже переконалися, що ніякі кулі неспроможні вразити її. «Люцифер» захищений таким панциром, який вам і не снився. І запам’ятайте ще одне. Кулі відлітають від «Люцифера» назад, не завдаючи йому шкоди. Якщо хтось кине в машину гранату, буде гірше. Це все, що я хотів сказати.

Автомобіль почав прискорювати хід. Великий, здавалося б, неповороткий, він швидко їхав уздовж вузенького коридора, що лишався між зупиненими танками і броньовиками та деревами біля тротуару. Тепер уже ніхто не насмілювався спиняти його. Вершники залишилися позаду, фалангісти і жандарми притискувалися до дерев, ховалися за ними. Люди, що втекли раніше до воріт і під’їздів, з цікавістю виглядали звідти на загадкову машину таємничого Сивого Капітана, який наважився вийти на двобій з озброєними силами диктатора Фернандеса, його поліцією і жандармерією, — і красномовно довів свою перевагу, не зробивши жодного пострілу…

Раптом сталася несподіванка. Якийсь завзятий фалангіст вистрибнув з-за дерева, де він ховався, і жбурнув під колеса автомобіля Сивого Капітана ручну гранату. Хіба ж він не чув виразного попередження власника «Люцифера»? Зразу потому фалангіст кинувся назад і причаївся знову за стовбуром товстого дерева. Що ж, то було добре для нього самого, що він сховався. А для інших?..

Усі, хто напружено, широко розкривши очі, стежив за цією подією, побачили, як граната, перевертаючись у повітрі, полетіла в напрямі до сіро-зеленого велетня. Але вона не долетіла до нього.

Майже біля самого кузова, недалеко від коліс, граната на якусь невловиму мить спинилася, немов задумавшись, повисла в повітрі. І враз потому вона полетіла назад, ніби чиясь міцна рука перехопила її і жбурнула в те саме місце, звідки вона вилетіла на початку. Перевертаючись у повітрі, граната долетіла до товстого дерева, за яким ховався фалангіст, що кинув її, ударилася об дерево і вибухнула. Залунали вигуки переляканих людей, почувся стогін поранених. А непошкоджена машина Сивого Капітана, прискорюючи хід, мчала далі й далі.

Ось вона промчала по майдану Кастелара. Навіть звідси, з Авеню-дель-Прадо, видно було, як, штовхаючи один одного, з балкона до середини палацу кинулися і сам пихатий каудільйо Фернандес, і його генерали. І куди поділися награна поважність і самовпевненість диктатора! Переляканий, він біг, кумедно перебираючи коротенькими ніжками; його чимале черевце трусилося під розшитим золотом парадним мундиром, довга шабля з усипаною діамантами рукояткою ковзнула з піхов, а висока позолочена каска впала з голови. Хтось з почту наскочив на неї і збив ногою з балкона. Каска злетіла вниз і покотилася під колеса «Люцифера», який саме цієї миті проїжджав повз палац. Це була масивна позолочена металева каска з високим султаном. І з нею трапилася теж дивна річ.

Каска котилася ближче й ближче до коліс «Люцифера». Але замість того, щоб скотитися по асфальту під колеса, вона раптом спинилася, хитнулася з боку на бік, ставши сторч на султані, а потім покотилася вже назад до тротуару, геть від загадкової машини, наче її погнав сильний подув вітру. Таємничий «Люцифер» відштовхнув каску каудільйо Фернандеса, навіть не дав їй доторкнутися до своїх коліс, немовби відчуваючи огиду до парадної цяцьки, яка належала кривавому диктатору…

Прискорюючи хід, «Люцифер» мчав далі. Перед ним тепер був вільний шлях.

Сіро-зелена машина швидко повернула за ріг і зникла.