Иван Ефремов - Туманність Андромеди

Дисковий зореліт таких колосальних розмірів, безсумнівно, гість з неймовірно далеких планет, можливо, навіть з позагалактичних світів. Він міг мандрувати мільйони років і спуститися на планету залізної зірки у нашому пустинному поясі на краю Галактики.

Не потребує пояснень важливість вивчення цього корабля шляхом спеціальної експедиції на зірку Т.

Гром Орм увімкнув гемісферний екран, і зал зник. Перед глядачами повільно пропливали записи пам’ятних машин.

— Це недавно прийняте повідомлення з планети ЦР519 — я випускаю для зручності детальні координати — їхня експедиція в систему зірки Ахернар…

Дивним здавалося розташування зірок, і найдосвідченіший погляд не міг би пізнати в них давно вивчені світила. Плями газу, що тьмяно світився, темні хмари і, нарешті, великі охололі планети, що відбивали світло надзвичайно яскравої зірки.

Ахернар діаметром усього в три з половиною рази більший за Сонце світився як двісті вісімдесят сонць. Це невимовно яскрава голуба зірка спектрального класу В5. Космічний корабель, який зробив запис, відійшов убік. Мабуть, минули десятки років подорожі. На екрані виникло інше світило — яскрава зелена зірка класу 8. Вона зростала, світячи дедалі яскравіше, поки зореліт чужого світу наближався до неї. Мвен Мас подумав, що чудовий зелений відтінок її світла був би значно красивіший крізь атмосферу. Ніби у відповідь на його думку, на екрані з’явилася поверхня нової планети. Знімки робилися з перервами — екран не показав наближення до планети. Перед глядачами несподівано виросла країна високих гір, оповита всіма можливими відтінками зеленого світла. Чорнозелені тіні глибоких ущелин і стрімких схилів, голубуватозелені та лілуватозелені освітлені скелі й долини, аквамаринові сніги на вершинах і плоскогір’ях, жовтозелені, спалені гарячим світилом ділянки. Малахітові річки бігли вниз, до невидимих озер і морів, що ховалися за хребтами.

Далі вкрита круглими пагорбами рівнина розстелилася до краю моря, що здавалося блискучим листом зеленого заліза. Сині дерева кучерявились густим листям, галявини розквітали пурпуровими смугами та плямами невідомих кущів і трав. А з глибини аметистового неба могутнім потоком струмувало золотистозелене проміння. Люди Землі завмерли. Мвен Мас порпався у своїй неосяжній пам’яті, щоб точно визначити місцезнаходження зеленого світила.

«Ахернар — Альфа Ерідана, високо в південному небі, поряд з Туканом. Відстань — двадцять один парсек… Повернення зорельота з тим же екіпажем неможливе», — швидко линули гострі думки.

Екран згас, і дивним здався вигляд замкнутого залу, пристосованого для роздумів та нарад жителів Землі.

— Ця зелена зірка, — знову пролунав голос голови, — з великою кількістю цирконію у спектральних лініях, розміром трохи більша за наше Сонце. — Гром Орм швидко перелічив координати цирконієвого світила.

— В її системі, — вів далі він, — є дві планетиблизнюки, що обертаються одна проти одної на такій відстані від зірки, яка відповідає енергії, що її одержує Земля від Сонця.

Товщина атмосфери, її склад, кількість води збігаються з умовами Землі. Такі попередні дані експедиції планети ЦР519. Ці ж повідомлення свідчать про те, що вищого життя на планетахблизнюках нема. Вище розумове життя так перетворює природу, що це помітно навіть при поверховому спостереженні із зорельота, який летить угорі. Треба гадати, що розумове життя або не змогло там розвинутись, або ще не розвинулося. Це надзвичайно рідкісна удача. Якби там виявилось вище життя, світ зеленої зірки був би закритий для нас. Ще в сімдесят другому році епохи Кільця, понад три століття тому, на нашій планеті обговорено було питання про заселення планет з вищим розумовим життям, яке навіть і не досягло рівня нашої цивілізації. Тоді ж було вирішено, що будьяке вторгнення на такі планети веде до неминучого насильства внаслідок глибокого нерозуміння.

Ми знаємо тепер, які різноманітні світи у нашій Галактиці. Зірки голубі, зелені, жовті, білі, червоні, оранжеві; усі водневогелієві, але залежно від складу своїх оболонок і ядер названі вуглецевими, ціановими, титановими, цирконієвими, з різним характером випромінювання, високими і низькими температурами, різним складом своїх атмосфер і ядер. Планети найрізноманітнішого об’єму, щільності, складу і товщини атмосфери, гідросфери, відстані до світила, умов обертання. Але ми знаємо й інше: наша планета з її сімдесятьма процентами покритої водою поверхні у поєднанні з близькістю до Сонця, яке виливає на неї потужний запас енергії, являє собою не часто бачену основу могутнього життя, де багато біомаси та різноманітних безперервних перетворень.