Александр Полищук - Помилка Олексія Алексєєва

Здесь есть возможность читать онлайн «Александр Полищук - Помилка Олексія Алексєєва» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1965, Издательство: Веселка, Жанр: Фантастика и фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Помилка Олексія Алексєєва: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Помилка Олексія Алексєєва»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

“Повідомлення ТАРС”, — пролунав знайомий голос диктора. Мільйони людей схвильовано завмерли біля радіоприймачів. А звідти линуло: “Нині над нашою Землею пролітає штучне зоряне скупчення, потужність якого розцінюється в 250 мільярдів зірок…”
Про грандіозний експеримент радянських учених, що створили штучну галактику, населену мікроістотами, про могутність людського розуму, здатного змінювати й перетворювати природу, йдеться в цій повісті.

Помилка Олексія Алексєєва — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Помилка Олексія Алексєєва», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Комунізм не обертає в рабство і не вдається до колонізації, це робили й роблять капіталісти.

— В такому разі дай боже, щоб там справді був комунізм, пане Топанов (знову кореспондент “Дейлі міррор”), хоч це задача з дуже багатьма невідомими. Але в мене запитання по суті. Коли вже тут стільки разів йшлося про ідеологічні питання, то дозвольте дізнатися, чи не суперечить факт створення цілого світу однією людиною або групою працівників тому цілковитому запереченню акту творіння, на якому ґрунтується атеїстична критика релігії? Сказати інакше, якщо людина, як ви твердите, створила цілий світ, то чи не є наш світ результатом діяльності якогось божества?

— Керівника групи вчених, які здійснили цей славний науковий подвиг, товариша Алексєєва я знав особисто. Запевняю присутніх, що це була звичайнісінька людина, яка поділяла з своїм народом його тяжку й героїчну долю. Школяр, студент, згодом солдат, пізніше знову студент; учився, воював, трудився, помилявся, коли чогось не розумів. Звичайнісінька людина. І якщо йому вдалося здійснити велике відкриття, то тільки завдяки тому, що в нього за плечима стояла вся віками нагромаджена культура нашого земного людства. Так, цій групі вчених пощастило здійснити дивовижний експеримент, дивовижний дослід, який призвів до появи цілого світу, та ще, мабуть, населеного живими істотами. Але хіба ми, комуністи, коли-небудь мали сумнів у невичерпних можливостях людського розуму? І я певен, наші діти, наші внуки візьмуться за ще дивовижніші речі. Це ще тільки квіточки, ягідки будуть потім! (Гомін у залі). І коли не гратися гучними словами про “божественний акт” і тому подібними застарілими поняттями та “словесами”, то здійснене відкриття зовсім не важко зрозуміти, а згодом воно стане звичним, як звичним і доступним стало тепер, наприклад, добування вогню. Що не кажіть, ваша запальничка, пане Антоні Блу, якою ви бавитесь, мабуть, дала б вам божественну владу над плем’ям стародавніх неандертальців… Ясна річ, що декому може здатися, що оскільки, мовляв, сучасна наука припускає щось подібне до “акту творіння”, то чи не час визнати можливим примирення науки з релігією чи спробувати уявити наш світ як наслідок діяльності якогось божественного розуму, господніх всюдисущих рук? Такий висновок, панове, безперечно, зроблять наші ідейні вороги, та він не буде новим, не буде й несподіваним. Цього висновку вже дійшли стосовно всього поступального руху людської культури. (В залі гамір). Ми цього не боїмося. Ми знаємо, що кожне справжнє досягнення науки завжди було об’єктом ідеалістичних перекручень, а неопопівщина влаштовувала чергові похорони матеріалізмові з усякого приводу. Варт було відкрити факт перетворення елементарних частинок в електромагнітне випромінювання, як одразу почалися розмови про анігіляцію матерії, про здатність матерії до знищення; теорія відносності породила балачки про Всесвіт, що розширяється з якогось “світового атома”… Немає жодного великого відкриття в сучасній науці, якого б не використовувала реакція, мракобісся, релігія. Але хто скаже: “Ах, нові наукові відкриття використовують проти матеріалізму? Так треба зупинити поступальний розвиток науки, не треба здійснювати відкриття!” Такого сміховинного висновку ніхто, сподіваюсь, не збирається робити. І ми, панове, будемо терпляче, наполегливо й безстрашно захищати всяке нове відкриття, висвітлюючи його філософське значення з позицій марксизму. А захищати є що! Ми одержуємо, хай у невеликій кількості, білок — носій життя. Ми будемо без особливих затрат одержувати поживні олії з деяких водоростей, як тут не згадати про біблійні п’ять хлібин, якими нагодували цілий народ. Та хіба ядерні вибухи в космічному просторі, які черпають свою енергію із сонячних реакцій, не “акт творіння” нової зірки?!

Так, людина здобуває над силами природи справді божественну владу, але здобуває її тільки завдяки знанням. Більше того, майбутня влада людини над силами природи буде дієвіша, гнучкіша, тонша, величніша за міфічну владу всякого божества, що її проповідують попи будь-якої релігії. Людство вже сьогодні вичерпує “пророцтва” релігійних легенд. Навіть віруючі розуміють, що апокрифічні “залізні птиці” далеко відстають за своїми “льотними якостями” від реактивного літака; а як іронічно посміхнеться ветеран минулої війни, навіть якщо він вірить у бога, коли священик спробує настрахати його “стрілами огненними”, та й як не посміхнутись, коли він пам’ятає битву на Волзі! Ми говоримо про те, що Алексєєв “створив цілий світ”, та коли розібратися, тут нема й натяку на щось “божественне”. Ми, люди, створили тільки умови, за яких безмежно могутні сили природи щогодини, щосекунди творять Всесвіт навколо нас. Ці сили дістали точку прикладання, знайшли вихід, а коли є всі умови для настання якоїсь події чи процесу, то подія мусить статися, процес повинен початися, байдуже, чи мова йде про революцію, чи про наукове відкриття. І часто ми можемо не знати всіх тонкощів, усіх деталей процесу, як не знає селянин всього надзвичайно складного комплексу біохімічних і фотохімічних реакцій, що відбуваються в зернині, яка проростає, в її зеленому листку, в колосі, що дозріває. Земля й вода, повітря і сонце — ось що потрібне для росту й розвитку рослини, і наші предки тисячі років тому оволоділи цим невичерпним за своїм змістом процесом.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Помилка Олексія Алексєєва»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Помилка Олексія Алексєєва» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Помилка Олексія Алексєєва»

Обсуждение, отзывы о книге «Помилка Олексія Алексєєва» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x