Алан Дин Фостер - Чужий

Ріплі поставила камеру із Джонсом, затиснула вогнемет обома руками і забігла до шатла.

Там нікого не було.

Вона обернулася, побігла назад до коридору і схопила камеру з котом. Нічого видимого їй не загрожувало.

«Матір» спокійно промовила: «Увага! Двигуни вибухнуть за шістдесят секунд».

Нещасний Джонс опинився біля головної панелі управління. Ріплі сіла в крісло пілота. Часу на дрібниці типу налаштування траєкторії чи кута злету не було. Зараз для Ріплі головне було натиснути єдину кнопку, під якою червоними літерами було написано: «ЗАПУСК».

Утримуючі болти було вибито легкими мікровибухами. Почувся вихлоп допоміжних двигунів: шатл відстикувався від «Ностромо».

Ріплі відчула жорсткий вплив сили тяжіння. Вона намагалася пристебнутися, але це було важко. Втім, скоро сила тяжіння мусила зменшитися, коли шатл залишить гіперпростір і знайде власний маршрут у космосі.

Ріплі нарешті пристебнулася і змогла насолодитися чистим повітрям на шатлі. Її виснажений мозок заповнило ревіння двигунів. Зі свого місця Ріплі якраз могла дотягнутися до камери із Джонсом. Вона схилилася до неї і пригорнула до грудей. З очей, червоних від диму, полилися сльози.

Її погляд впав на задній оглядовий екран. Маленька пляма світла безшумно перетворилася на дивовижну вогняну кулю, яка розширювалась. З неї, наче щупальця, випадали шматки розірваного металу та пластмаси. Куля згасла, а потім перетворилася на ще більшу: вибухнули нафтоочисна установка і резервуари. Два мільярди тон палива й розплавленого обладнання було викинуто в космос, вони засліпили Ріплі, але потім теж почали згасати.

Коли перегріта газова хмара, яка розширювалася, пронеслася повз шатл, його струсила ударна хвиля. Але шатл вирівнявся, тож Ріплі відстібнулася, пішла в задню частину невеличкої кабіни і визирнула в задній ілюмінатор. Її обличчя осяяло помаранчеве світло, доки останні краплі киплячої газової кулі розчинялися в темряві.

Нарешті Ріплі відвернулася. «Ностромо» та її напарників вже не існувало. Вони пішли в Небуття. У цю тиху, самотню годину це збентежило її більше, аніж вона очікувала. Було важко визнати абсолютний кінець і прийняти факт, що їх вже не існує як складових більшого Всесвіту, хоч і незначних. Вони навіть не трупи. Їх просто немає без будь-якого сліду.

У думках про це Ріплі не помітила масивну лапу зі щупальцями, яка тягнулася до неї з темного кутка. Але Джонс помітив і завищав.

Ріплі рвучко озирнулася і побачила Чужого. Він весь цей час ховався в шатлі.

Її першою думкою було схопити вогнемет. Той лежав на підлозі біля згорбленого Чужого. Ріплі гарячково шукала місце для відступу й помітила невеличку шафоподібну кабінку, двері в яку відчинилися від ударної хвилі. Ріплі почала без різких рухів повільно пробиратися туди.

Чужий почав наближатися, щойно вона рушила, тому Ріплі чимдуж швидше застрибнула до металевої кабінки, думаючи про ручку дверей. Падаючи туди в стрибку, вона собі на щастя взуттям зачепила двері, котрі із грюкотом миттєво зачинилися під її вагою.

У верхній частині дверей було засклене віконце. Піднявшись у тісній кабінці, Ріплі обличчям притиснулася до нього. За ним вона побачила Чужого, котрий із цікавістю розглядав її, як пташку в клітці. Від жаху близької відстані Ріплі закричала б, якби крик не закляк у неї в горлі. Вона могла лише дивитись на потвору широко розплющеними перестрашеними очима.

Кабінка не була герметичною, тому Ріплі почула виразне знавісніле нявчання. Це відволікло Чужого, і він пішов перевірити джерело дивних звуків. Він нахилився, підняв герметичну камеру. Джонс заверещав ще голосніше.

Ріплі почала стукати в скло, щоб відвернути увагу Чужого від безпорадної тварини. Це спрацювало, і за мить Чужий знову був біля скла. Ріплі застигла. Чужий знову повернувся до котячої камери, ліниво розглядаючи її.

Ріплі почала гарячково оглядати тісну кабінку. Там нічого не було, окрім одного скафандра. Вона почала швидко одягати його, незважаючи на тремтіння в руках.

Неподалік Чужий із цікавості трусив котячою камерою. Джонс верещав крізь діафрагму динаміка. Ріплі вже наполовину вдягла скафандр, коли Чужий жбурнув камеру на підлогу. Вона підстрибнула, але не відкрилася. Чужий знову підняв її й швиргонув об стіну. Джонс безперервно верещав у нестямі. Чужий знову пожбурив камеру, котра застрягла в шпарині між голими трубами і стінкою, почав її трамбувати. Джонс шипів, намагаючись порятуватися.