Алан Дин Фостер - Чужий

— Що… що таке Спеціальний Наказ 937?

— Це проти правил та моєї програми. Ти знаєш, що я не можу відповісти.

Вона відійшла.

— Тоді немає сенсу говорити. Паркере, витягни штепсель.

Інженер узявся за провід, але Еш достатньо швидко довів, що його схеми, які відповідають за сприйняття, цілі:

— По суті, мені наказали наступне.

Паркер погрозливо підняв провід.

— Мені наказали змінити маршрут «Ностромо» або забезпечити, щоб екіпаж зробив це. Так ми змогли зловити сигнал, запрограмувати «Матір» розбудити вас від гіперсну і розповісти про екстрений виклик. Спеціалісти Компанії вже знали, що сигнал був попереджувальним, а не аварійним.

Паркер стиснув кулаки. Еш продовжив:

— Біля джерела сигналу ми повинні були дослідити цю форму життя. Судячи з інформації сигналу, розшифрованої спеціалістами, вона точно була небезпечною. Потім цю форму життя слід було доставити в Компанію для дослідження і виявлення її потенційної комерційної цінності. Певна річ, це слід було зробити таємно.

— Певна річ, — погодилася Ріплі, перекривляючи байдужий тон робота. — Це пояснює, чому обрали саме нас: не хотіли відправляти дорогу експедицію.

Ріплі в глибині душі було приємно, що вона вловила логіку своїх припущень у словах Еша, і далі вона сама продовжила моделювати ситуацію за нього:

— Ввозити небезпечні позаземні форми життя на будь-які населені планети, не лише на Землю, суворо заборонено. Якщо ж ми зробимо вигляд, що просто летіли на торговельному буксирі й випадково зіткнулися з такою формою життя, то Компанія розцінить це як «неумисне» ввезення. Доки б ми сиділи у в’язниці, з істотою щось би зробили. Звісно, спеціалісти Компанії готові благородно прийняти небезпечну знахідку без відома митниці, а щоб «підмазати» передачу, щедро підкупили б, кого треба. Якби нам пощастило, то Компанія взяла б нас на поруки, щойно компетентні органи встановили б, що ми дійсно телепні. Бо так воно і є, — закінчила Ріплі.

— Але навіщо? — запитала Ламберт. — Чому ти нас не попередив, що на нас чекає?

— Бо тоді б ви відмовилися, — незворушно пояснив Еш. — Згідно з політикою Компанії, ви не повинні були знати про співпрацю. Також цілком вірне твердження Ріплі про те, що справжня необізнаність допомогла б ввести працівників митниці в оману.

— Щоб ти луснув із твоєю Компанією, — прогарчав Паркер. — А як же наші життя, хлопче?

— Я не хлопець, — спокійно виправив Еш. — Ваші життя. Мабуть, Компанія вирішила, що ними можна пожертвувати. Їх у першу чергу цікавить Чужий. Там сподівалися, що наша команда збереже і Чужого, і свої життя, і вони готові були заплатити кожному, хто повернеться, свою частку преміальних, але для них це було другорядне питання. Нічого особистого з боку Компанії, чистісінька лотерея.

— Чудово придумали, — презирливо протягнула Ріплі. Трішки подумавши, вона продовжила: — Ти вже казав, що нас послали сюди дослідити фактично небезпечну форму життя, а спеціалісти Компанії знали, що сигнал був попереджувальним, а не аварійним.

— Так, — відповів Еш. — Згідно з даними дешифраторів, надсилати аварійний сигнал відправникам було вже запізно, але вони вирішили надіслати попереджувальний. Сам сигнал був доволі страшним, детальним і незвичайним. Вочевидь, екіпаж аварійного корабля висадився там як звичайна дослідна експедиція. Як і Кейн, вони знайшли одне або декілька яєць Чужого. У сигналі не сказано, чи дослідники встигли визначити, чи ці яйця з’явилися на цій планеті, чи вони прилетіли з якогось іншого місця. Перед смертю члени екіпажу встигли надіслати попереджувальний сигнал, щоб інші кораблі оминали цю планету. Інакше їх спіткає така ж доля, як їх. Звідки б вони не прилетіли, це благородні істоти. Сподіваюся, людство ще зустрінеться з ними, але вже за приємніших обставин.

— Так, вони повелися благородніше за деяких мені відомих, — суворо сказала Ріплі. — Як вбити Чужого, того, що на борту?

— Дослідники на борту аварійного корабля були набагато сильнішими за людей Землі і, напевно, розумнішими й технічно розвиненішими за людство, але стали жертвами таких, як цей Чужий. Тож не думаю, що ви зможете вбити його. Але я можу. Оскільки в мене неорганічний склад, Чужий не вважає мене потенційною загрозою чи іжею. Я значно сильніший за всіх вас, тому, думаю, зміг би поборотися із Чужим. Але зараз я не в кращій формі. Якщо ви просто заміните…

— Гарна спроба Еше, — перебила Ріплі, хитаючи головою. — Але нічого не вийде.