Владимир Владко - Аргонавти Всесвіту

— Так, — задумливо погодився Риндін, — явище цілком незвичайне… Що ж, давайте перевіримо, як ви гадаєте, Ван? Хтозна, можливо, ми привеземо на Землю в подарунок нашій Батьківщині і те, чого там зовсім не чекають. Певна річ, це було б надзвичайно! Рушайте до лабораторії. Вадиме, перевірте. Де ж ваші камінці, Галю?

Галя хотіла підвестися, щоб подати Риндіну свою сумку, яка лежала в кутку каюти, проте Ван Лун випередив її.

— Лежіть, дівчино, буду ходити за вами, — сказав він, прямуючи до сумки. — Ось, Миколо Петровичу, ось вони.

На його долоні лежали невеличкі зеленувато-сірі камінці неправильної форми, схожі, як з прикрістю подумала Галя, всього лише на маленькі картоплинки. І нічого надзвичайного, нічого вражаючого не було в їх вигляді. Чому ж навколо тих камінців стільки хвилювання?

Дивно, але й сам Микола Петрович помітно хвилювався. Він розглядав камінці, повертав то одним, то другим боком.

— І вага досить солідна, — промовив він нарешті. — Так, перевірте, Вадиме. Зробіть розріз, проаналізуйте. І якщо…

Сокіл уже не слухав. Захопивши з собою кілька камінців, він хутко вийшов. Риндін задумливо подивився йому вслід і потім повернувся до Галі, яка все ще нічого не розуміла:

— Якщо це так, якщо Вадим має рацію… Галю, це буде виключним за важливістю відкриттям у науці! І честь того відкриття за правом належатиме вам, мила дівчинко. Та не бентежтеся ви, адже ж це саме так. Адже ж не хтось інший, а саме ви знайшли в надрах Венери цей мінерал.

— Ми разом з товаришем Ваном, — сконфужено відповіла Галя: вона ніяк не наважувалася думати, що Микола Петрович говорить серйозно.

— О ні, — рішуче спростував її слова Ван Лун, — відкриття зроблене нею самою, Миколо Петровичу, свідчу найурочистіше! Я тільки потім помітив. Інфрарадій на Венері — відкриття Галини Рижко. Дуже-дуже здорово!

— Миколо Петровичу, а що таке інфрарадій? — боязко спитала Галя. — Ви всі розмовляєте про нього, а я нічого не розумію, — додала вона, червоніючи.

— Це дуже цікаво! — розсміявся Риндін. — А й справді, оригінальна картина, Ван. Дівчина зробила, може статися, найважливіше відкриття і не знає, в чому справа. Що ж, доведеться вам пояснити. Понудьгуйте трохи, Ван, або займіться чимсь поки що: адже для вас у моїй розповіді не буде нічого нового, чи не правда? Ага, ось що. Покопайтеся краще в нашому радіопередавачі, може, пошкодження в ньому і не такі вже складні. І перевірте, чи не відзначив автомат яких-небудь імпульсів з Землі. Тепер, коли в нас діє зонд-антена, можна сподіватися, що зв’язок з Землею поновиться.

— Єсть, Миколо Петровичу, — озвався Ван Лун і вирушив до навігаторської рубки.

— Отже, що таке інфрарадій, Галю? — Риндін влаштувався зручніше в гамаку. — Щоб відповісти на ваше запитання, треба пригадати таблицю елементів Менделєєва. Як ви, пам’ятаєте її?

— Звичайно, Миколо Петровичу! І навіть можу, заплющивши очі, побачити перед собою всі її рядки, — переконано відповіла Галя.

— Чудово. Ви знаєте, що ми прагнемо відшукати на Венері ультразолото. А як ми дійшли до самої думки про його існування взагалі? Це ви знаєте?

— Продовжили періодичну систему Менделєєва і вирішили, що в другій половині сьомого періоду мусть бути елемент номер сто одинадцять, який повторить властивості золота, — без запинки відповіла Галина Рижко.

— Прекрасно пам’ятаєте, дівчино! Так от, коли спектральний аналіз допоміг нам встановити, що ультразолото дійсно існує, наприклад на Сонці, — деякі вчені, підбадьорені таким підтвердженням їх теорії, висунули ще одну, навіть сміливішу гіпотезу. До речі, палким її захисником був наш Вадим Сергійович, — додав Риндін, посміхаючись. — Тому він так пристрастно і доводив нам зараз, що ви знайшли саме інфрарадій… Так, отже, в чому тут річ? Як би це розповісти вам коротше, але так, щоб ви все зозуміли?

Риндін на мить задумався, потім ляснув пальцями і заговорив далі:

— От, насамперед — взагалі про енергію, люба моя Галю. Людство витрачає величезну кількість енергії — і вчені давно вже замислювалися над загрозою її недостачі. Вугілля, нафта, торф та інші види палива — все це конденсована енергія, яку ми безжалісно витрачаємо сторіччями. Правда, ми дедалі більше користуємося й іншими видами енергії, одержуваної не від горіння. Ви, певна річ, знаєте про біле вугілля — енергію води, блакитне вугілля — енергію вітру, жовте вугілля — енергію сонячного проміння. А протягом останніх десятиріч людство навчилося широко вживати атомну енергію, яка покірно працює на нас у котлах атомних електричних станцій та інших промислових установок. І все ж таки — вчені продовжують думати про нові й нові джерела енергії.