Радий Радутный - Люди та зорi

- Ти чув що-небудь про Homo Noves?

Хелл спохмурнўв.

- Дещо чув. Нас готували з елементами тўї? програми. Але ж вона, здаїться, провалилась?

- Не просто провалилась. Тў новуси рознесли мало не вслю лабораторўю й вирвались на волю. Майже всўх перестрўляли, щоправда, але кўльком вдалося втекти.

- Але це були явно не супери. Якби це було так, то... Бррр! Погано б нам довелося.

- Це, мабуть... як би це сказати... недоробленў супери, щось на зразок цього. Там використовуїться хитрий процесс, почати вўдносно легко, а зупинити - неможливо... хўба що вбити... от вони й розвиваються постопово. Судячи з зовнўшнього вигляду, цў вже бачать в темрявў, мають загостренў, звўринў вўдчуття й... й неймовўрну жорстокўсть. Ти вўддав магазин ?м?

- Нў, кинув у катер, - Хелл пўдвўвся, поставив на ноги дўвчину. - Не хотўлося б менў знову цим займатись.

- Ї закон - вбивати ?х. Всўх.

"Можливо, тому вони й жорстокў..." - подумав Хелл, залазячи в катер. Проте залишив сво? думки при собў.

Наздоганти порушникўв виявилось просто - тў, мабуть, звўрившись на обўцянку Хелла, рухались не поспўшаючи, з фарами. Проте тўльки-но катер, за важелями якого сидўв Юр, пўдўйшов ближче - фари згасли й машина порушникўв збўльшила швидкўсть.

Почалась гонитва. Ревўли турбўни, катери мало не вилўтали на поворотах з вузько? дороги. Кўлька разўв машина порушникўв збивала молодў деревця, один раз Хелл мало не врўзався у великий пень. Потўк повўтря, вриваючись у кабўну, боляче хлестав очў й забивав подих.

Хоч Хелл й витискав з машини все можливе, вўдстань мўж катерами повўльно зростала.

- Не буде дўла, Селено! - крикнув Хелл, мало не вилетўвши з кабўни на одному з поворотўв. - Вони рухаються швидше! Може, чорт з ними?

Замўсть вўдповўдў дўвчина прикусила губу й припала до кулемиту. Катер трясло, дуло кидало то в один бўк, то в ўнший. Нарештў гримнула черга.

- Ти що, нўколи не стрўляла? - крикнув Юр, завваживши, як здригнулась дўвчина. Та буркнула щось у вўдповўдь й вперто продовжувала прицўлюватись.

Друга черга теж пўшла кудись вбўк.

- Давай за важелў! - Хелл ледь перекричав рев турбўн.

Поки вони на повнўй швидкосў мўнялись мўсцями, катер порушникўв встиг трохи вўдўрватись. Юр припав до кулемету. Темна машина танцювала в прицўлў, вислизала й знову з'являлася в перехрестў. Юр пўдўбрав ритм коливань, затамував подих й натис спуск.

Червонў ўскри сипонули з борту ворожого катеру. Турбўна захлинулась. Машина черкнула землю днищем, пўднявши хмару пилюки, хитнулась лўворуч-праворуч, але на дорозў втрималась. Вўдстань помўтно зменшилась.

Гримнула друга черга. У вўдповўдь з переднього катера вилетўв якийсь невеликий темний предмет. Кинувши кулемет, Хелл вихопив важелў з рук дўвчини й рвонув один на себе. Катер вилетўв на обочину, з трўском проламав кущў й вдарився об велике дерево. Двигун заглух. Засмердўло горўлим.

На дорозў, де впав предмет, зблиснув спалах. Гуркўт вибуху оглушив навўть на такўй вўдстанў. Зверху посипалось листя й жолудў - дерево виявилось дубом.

- Здаїться, погоня скўнчилась, - сказав, посмўхаючись, Хелл. - З тобою все гаразд?

Селена - блўда, з тремтячими губами - лише кивнула.

- Ну й бўс з ними! - сказав Юр. - Кўнець кўнцем я пообўцяв за ними не гнатися.

Дўвчина струснула головою, приклала руки до вух й знов кивнула.

Юр поклав руки ?й на скронў. Дўвчина швидко заспоко?лась й трохи винувато посмўхнулась:

- Поганў з нас мисливцў, правда? Особливо з мене!

- Ти чудово трималась! - пўдбадьорив ?? Юр. - Просто... Тихо!

- Та я...

- Т_и_х_о_, _т_и_!!!

Лише зараз дўвчина вловила ледь чутне гудўння. Порушники повертались.

- Геть з машини! - Селена ледь пўзнала голос Хелла. - Швидко, швидко! Заховайся он там, у кущах!

Вўн спробував повернути турель. Але пом'ятий ударом об дуб верх кабўни не дава цього зробити. Кулемет ледь ворушився в гнўзду.

Гудўння посилилось й поступово перейшло в рев. Темний обтўчний силует виринув з темряви. Спалахнуло свўтло, промўнь прожектору ковзнув по кущах в один бўк, в другий, й, нарештў, вдарив просто в обличчя Хеловў.

У вўдповўдь гримнула черга.

Прожектор жалўбно задзвенўв й згас. Натомўсть катер, наче зўрвавшись з припони, кинувся вперед. Знову загримўв кулемет. Друга черга прийшлась по склу кабўни - катер хитнувся вбўк, але вирўвнявся. Третя вдарила по правому боцў - Хелл намагався пошкодити баки - але кулў зрикошетили.

На поворотў машину пўдкинуло й розвернуло. Бўк, пўд яким були схованў баки, сам опинився в прицўлў. Хелл зловўсно посмўхнувся й натис спуск.