Девід Селтцер - Фантастика Всесвіту. Випуск 4

Рушді назвав серед письменників, які найбільше вплинули на його творчість, італійця Італо Кальвіно, американця Томаса Пінчона, а також Джеймса Джойса, Гюнтера Ґраса, Борхеса, Булгакова і Люїса Керрола.

У вересні 1998 року британський уряд відновив дипломатичні відносини з Іраном, розірвані раніше через фетву аятоли Хомейні. Незважаючи на те, що фетва залишалася в силі (аятола Хомейні помер, не відмінивши її), Рушді знову став з’являтися на публіці. Він навіть знявся в епізоді кінофільму «Щоденник Бриджіт Джоне» («Bridget Jones’s Diary», 2001), зігравши самого себе. Рушді зміг знову відвідувати і країни Сходу. Але візит у Делі все одно потребував від нього ретельного маскування.

7 серпня 2005 року в газеті The Washington Post була надрукована стаття Рушді «Час для реформування ісламу» («The Right Time for An Islamic Reformation»). У публікації письменник пропонував мусульманам ставитися до релігії з історичної точки зору, усвідомити, що вона заснована на легендах, а не на реальності. Він закликав до терпимості і неупередженості, які, на його думку, сприятимуть миру.

Чергову хвилю незадоволеності в Пакистані, Ірані та Індії викликало присудження Рушді лицарського титулу. 16 червня 2007 року з нагоди дня народження королеви Єлизавети II «за служіння літературі» Салман Рушді був посвячений у лицарі Британської Імперії. Відтепер письменник має іменуватися сером.

Офіційний представник іранського міністерства закордонних справ Мохаммад Алі Хоссейні назвав присудження лицарства Рушді ознакою ісламофобії серед високопоставлених британських чиновників. «Цей вчинок доводить, що порушення святинь ісламу зовсім не випадкове, а організовано і здійснено за підтримки і під керівництвом ряду західних держав».

В Ірані й Пакистані почалися безлади, пов’язані з нагородженням письменника: у пакистанському місті Мултан сотні чоловік спалили опудало британської королеви і Рушді, вимагаючи судити його за ісламськими законами. За голову Рушді знов було призначено винагороду. Тегеранське радикальне угруповання «Організація за увічнення мучеників мусульманського світу» запропонувала за вбивство Рушді 150 тисяч доларів.

Через два тижні після скандалу з приводу присудження Рушді титулу його четверта дружина Падма Лакшмі, актриса, модель і телеведуча індійського походження, подала на розлучення.

У липні 2008 року книга Рушді «Діти півночі» перемогла в читацькому конкурсі, влаштованому організаторами британської літературної премії Man Booker, на найкращий роман, який коли-небудь отримував «Букера». Твір Рушді вибрали близько 36 відсотків відвідувачів сайту премії, що взяли участь у голосуванні.

Салман Рушді є президентом американського ПЕН-центру. Також він є президентом і засновником Міжнародного парламенту письменників (International Parliament of Writers), що підтримує свободу творчості письменників.

Салман Рушді був одружений чотири рази. Його перша дружина — актриса Кларіса Луард (були одружені в 1976–1987 роках). У подружжя народився син Зафар Рушді. Друга дружина Рушді — американська письменниця Маріана Віггінс (1988–1993). Втретє Рушді був одружений з британським видавцем Елізабет Вест (1997–2004), у них народився син Мілан. З Падмою Лакшмі, четвертою дружиною, Рушді прожив близько трьох років (2004–2007), цього разу в нього не було дітей.

«Вікіпедія»

Девід Селтцер. ЗНАМЕННЯ. Роман

Борис Віан. ДОХЛА РИБА. Оповідання

Курт Воннегут. ГАРРІСОН БЕРДЖЕРОН. Оповідання

Жоржі Амаду. ВЕЛИКА ПАСТКА. Роман

Курт Воннегут. ВСЕ ЗАВТРА, ТА ВСЕ ЗАВТРА, ТА ВСЕ ЗАВТРА. Оповідання

Кларіс Лішпектор. ІШТЛАН. Оповідання

Роберт Шеклі. БЕЗСМЕРТЯ ЗАДАРМА. Оповідання

Хуан Абурто. ЗНИКЛІ БЕЗВІСТИ. Оповідання

Петер Бонев. ЖИТТЯ В ПРОСТОМУ ОБЧИСЛЕННІ. Оповідання

Алісдер Грей. ІСТОРІЇ, ПЕРЕВАЖНО НЕЙМОВІРНІ. Оповідання

Майкл Свонвік. ПОВІЛЬНЕ ЖИТТЯ. Оповідання

Салман Рушді. ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЧАРІВНИЦЯ. Роман

Перекладено за виданням: David Seitzer. The Omen. — Signet. New York, 1991.

Узявши за основу свого твору конкретні біблійні реалії, почерпнуті головно з Одкровення св. Йоана, або ж Апокаліпсису, автор — сучасний американський письменник — вибудував оригінальну гостросюжетну оповідь, що після появи друком у 1976 році була одразу ж екранізована в Голівуді й поклала початок популярному містико-фантастично-детективному кіносеріалові, згодом також утіленому в літературну форму (явище, досить характерне для масової американської белетристики), але вже іншими авторами.