Борис Штерн - Смарагдова планета

КАПІТАН: То, може, є якісь механічні…

ВИПРОБУВАЧ: Що?

ПРЕДСТАВНИК ( роздратовано ): Молотком постукати. Чи як?

КАПІТАН: Ну, в нас було подібне на Ганімеді. Ми пропекли в клапані лазерним пістолетом дрібненьку таку дірочку…

ВИПРОБУВАЧ: Лазером?

ПРЕДСТАВНИК: Дурниці! Вибачте, капітане. В конструкцію і наших виробів закладено захист віл будь яких лазерів.

ВИПРОБУВАЧ ( намагаючись жартувати ): Не сваріться, панове, їжі мені тут надовго вистачить…

( Зумер )

ПРЕДСТАВНИК: Тривога! Викликаю центральний пост! В лабораторному комплексі позаштатна ситуація. Чергову аварійну групу — в дев’ятий цикл! Негайно!

КАПІТАН: Даруйте, це що… так серйозно?

ПРЕДСТАВНИК: Вибачте, капітане. Я зараз проведу вас.

КАПІТАН ( пошепки ): Я запитав — це серйозно? Ви що, не знаєте, як оте одоробло зняти?

ПРЕДСТАВНИК ( голосно ): Ні!

КАПІТАН: А якщо ви взагалі його зняти не зможете? Що буде з випробувачем?

ПРЕДСТАВНИК. Скафандр автономний.

КАПІТАН ( пошепки ): Але ж він ніколи дощу відчути не зможе… у морську хвилю зануритися… дівчину обняти.

ПРЕДСТАВНИК ( розлючено ): Це ви для мене шепочете? Він же все одно нас чує. В скафандрі зовнішні акустичні системи ввімкнено. Він пульс ваш розчути може!

ВИПРОБУВАЧ: Та не хвилюйтеся так, капітане. Ну, зможу я тепер гуляти піж дощем без парасолі. Що в цьому поганого.

ПРЕДСТАВНИК: Капітане, я вас проведу.

КАПІТАН: Шоу закінчено?

ПРЕДСТАВНИК: Так… Я зараз повернуся, Джоне, тримайся.

КАПІТАН: Щасти, Джоне!

( Розкриваються і закриваються двері )

ПРЕДСТАВНИК ( набирає в ліфті код повернення ): Поверхня…. нульовий горизонт… Головний корпус.

( Ліфт рухається )

Капітане, офіційно прошу вибачити нас за все, що ви тут бачили.

КАПІТАН: Хочете щось додати до своїх слів?

ПРЕДСТАВНИК: Ми були б зацікавлені, щоб деякі подробиці демонстрації залишилися в наших стінах.

КАПІТАН: Які саме?

ПРЕДСТАВНИК: Які?

КАПІТАН: Так. Те, що ви з власними витворами впоратися не можете? Те, що мали намір мою експедицію в свої савани одягнути?

ПРЕДСТАВНИК: Скафандри. Ми поспішили.

КАПІТАН: Випередили науку! А поки вона вас дожене, той хлопець у скафандрі посивіє.

ПРЕДСТАВНИК: Ми занадто довго клепали ту річ, щоб подарувати її Джону. Знімемо, не турбуйтеся.

КАПІТАН: За рік? За десять?

(Пауза)

ПРЕДСТАВНИК: Від помилок хто застрахований?

КАПІТАН: Це не помилка. Це філософії вашій кінець! Абсолютний захист. Абсолютна надійність. Від усіх проблем світу — відчуження. Озброїлися ідеями. Філософію взагалі гарно на канапі з пальця висмоктувати. Навигадують гемороїдальні типи дуристики всякої! А хтось за неї платить власною шкірою.

ПРЕДСТАВНИК: Даруйте, хіба ж філософію якісь типи з пальця висмоктують? Вона завжди — втілення потреби. І скафандр наш — втілення потреби. Не більше. Ви думаєте — люди в космос літають тому, що їм зірки подобаються? Аякже. Життя змусило. Жорстоке і невблаганне.

КАПІТАН: Як ваш скафандр.

ПРЕДСТАВНИК: Я дуже банальні речі кажу. Можете сперечатися, звичайно. Але нікуди ми від них не дінемося.

( Ліфт зупиняється )

Ще раз прошу вибачити нас за зірвані випробування. На все добре, капітане.

КАПІТАН: На все добре.

( Кроки стихають, переходять у мелодію пісні )

Чумацький шлях

( пісня до радіовистави «Блискавка» )

вірші Іллі Хоменка

муз. Володимира Фоменка