Борис Штерн - Смарагдова планета

ПРЕДСТАВНИК: Ви боїтесь… для людини — боятися природно. Каменя, що впаде, машини, що переїде, прірви, куди потрапити можна. Пастки… Страх — ця примітивна емоція, мабуть, і сформувала нас такими, як ми є. Зробила з тварин розумними істотами. Тому і по сьогодні мислимо ми під впливом страху. А тепер — край. Подаруємо людству незатьмарену радість буття! Перші скафандри одержите ви, космонавти. А потім вони стануть зручнішими, дешевшими… навіть елегантними. Кожний житель Землі отримає від нашої фірми гарантований захист, від усіх своїх негараздів!

КАПІТАН: Хочете людей повернути в ембріональний стан? Думаєте, погодяться?

ПРЕДСТАВНИК: Це нехай кожен для себе вирішує. А вам я ось що скажу. Ви — професійний дослідник Всесвіту. Ризик — важлива частка вашого життя. Невід’ємна складова фаху. Ви все зрозуміли. Майже одразу. І злякалися. Того, що зброю проти страху знайдено. Що боятися тепер ані в Космосі, ані на Землі не буде чого. Ціла епоха скінчилася, епоха героїзму. І герої новому світові не будуть потрібні. І самий страх… Отой допінг… Моторошно-солодке відчуття своєї нікчемності перед природою тільки у спогадах залишиться, казках та снах дитячих.

КАПІТАН: Маєте рацію… Але… не впевнений.

ПРЕДСТАВНИК: Дім викликає мандрівника! Відпочили?

( Шум ефіру )

ВИПРОБУВАЧ: Відпочив.

ПРЕДСТАВНИК: Одразу після лабораторного циклу — полігонний! За повною програмою. Рівень складності — «екстремум-квадрат». Капітане, ви залишаєтесь? Чи, може, надіслати вам відеозвіт про наступну стадію випробувань: Адже час ваш вичерпано, як я розумію.

КАПІТАН: Залишаюсь, звичайно. Зараз…

( Зумер )

Говорить командир сімнадцятої комічної експедиції. Викликаю чергового по зоряній станції. «Бета-5». Я затримуюсь в експериментальному центрі «Спешіал еквіпмент продакшн». Термін не визначений. Починайте тренування на емітаторі без мене.

( Звуковий перехід )

ПРЕДСТАВНИК: Ось і все. Ми знову в лабораторії.

КАПІТАН: У те, що я бачив, важко повірити.

ПРЕДСТАВНИК: Скафандр усе витримав.

КАПІТАН: І витримала людина. Людина у цьому скафандрі.

ПРЕДСТАВНИК: Людині нічого не загрожувало.

КАПІТАН: Все одно треба мати залізні нерви.

ПРЕДСТАВНИК: Зовсім ні. Навпаки. Вчора я сам пройшов повну програму. І знаєте — чудово себе почував. Легкість…

КАПІТАН: Легкість?

ПРЕДСТАВНИК: Байдужість. Байдужість до усього земного. Я — тут. Ви — там. Ваші проблеми — вже не мої проблеми. Мабуть, у нашому скафандрі так усі себе почувають.

КАПІТАН: Усі, кажете?

ПРЕДСТАВНИК: А ось зараз випробувач до нас приєднається. Запитаєте ще й у нього. Оболонка, яку неможливо пробити, прорізати, пропекти — то вже не просто оболонка…

КАПІТАН:… А новий світогляд. Це я вже чув.

( Розкриваються автоматичні двері, кроки у важких чоботах, шум динаміка ).

ВИПРОБУВАЧ: Ось і я.

ПРЕДСТАВНИК: Переключіться на зовнішні гучномовці.

( Голос звучить тепер дзвінко, без перешкод, але дужче за голоси представника і капітана, з відчутною перемодуляцією )

ВИПРОБУВАЧ: Ось і я. Вибачте…

( Тепер голос випробувача звучить майже нормально )

Радий побачитися з вами, капітане. Багато чув про вашу останню експедицію.

КАПІТАН: Я теж радий. Вітаю вас. І — дозвольте потиснути вашу руку. Тільки мужня людина здатна випробувати такі речі, впевнений!

ВИПРОБУВАЧ: У рукавичці — не зручно. Моветон!

ПРЕДСТАВНИК: Це ж рукавичка скафандра!

ВИПРОБУВАЧ: Все одно…

ПРЕДСТАВНИК: А ви зніміть його. Може, наш гість наміряти схоче.

ВИПРОБУВАЧ: Справді.

ПРЕДСТАВНИК Дивіться капітане, як він це зробить Дуже просто. Одна тільки застібка. Під захисним клапаном Що таке?

ВИПРОБУВАЧ: Нічого, нічого, я зараз.

КАПІТАН: Не кваптеся, друже, я більше не поспішаю.

ВИПРОБУВАЧ Ось тут натиснути, тут потягнути… Що ж це…

ПРЕДСТАВНИК: Спокійно… Спробуйте ще раз. Повільними руками… Вправо… Вліво…

ВИПРОБУВАЧ: Клапан заїло, здається.

( Стримуючись )

Я ще тоді відчув на вібростенді — щось у ньому клацнуло ніби…

ПРЕДСТАВНИК: Заспокойся, Джоне, візьми правицею клапан. Розкрий його пальцями…

ВИПРОБУВАЧ: Не можу… Не можу. Застібку зламано.

ПРЕДСТАВНИК: Давай спробуємо ще раз. Так… Так… Тепер швидкими ритмічними поштовхами…

(Пауза)

ВИПРОБУВАЧ (майже спокійно): Пане керівник експериментального центру! Прошу занести до протоколу демонстраційних і випробувань: усі передбачені інструкцією засоби звільнитися І від скафандра вичерпано.