Володимир Владко - Чудесний генератор

— Я не вважаю за потрібне провадити далі будь-які експерименти випадкового типу. Мені здається, що ми маємо справу з досить важливим явищем. Це явище, на мою думку, справді революціонізує науку.

Знов почувся шум: то задзижчали професори, почувши таке категоричне твердження академіка Антохіна.

— Так, революціонізує науку, — повторив ще голосніше Іван Петрович. — І не так слід його випробовувати. Ми не діти, нам нема чого гратися, спиняючи пішоходів або обпалюючи пальці шановного професора Терещенка, чи навіть… навіть моє власне вухо, — засміявся академік сам на власний жарт.

Містер-Пітерс почухався. Він хотів нагадати академікові Антохіну, що професор Терещенко сам вимагав просвічування пальця. Що ж до вуха Івана Петровича, то в цьому випадку був винний виключно сам академік, бо — хто ж просив його лізти під проміння?.. Проте, пояснювати все це не було часу, бо Іван Петрович вже говорив далі:

— Я хочу ще раз нагадати вам, що ультракороткі хвилі, зокрема такої надзвичайно високої частоти, як ось ми маємо тут, — майже зовсім невивчене явище. Наука досі встигла підняти лише краєчок завіси, яка покриває таємницею цю надзвичайно цікаву й важливу ділянку електротехніки. Що ми знаємо про ультракороткі хвилі взагалі?.. Надзвичайно мало. Нагадаю вам.

Академік Антохін сперся зручніше на генератора. Рома прошепотів Олесеві:

— Ну, тримайся, академік поговорити хоче…

— Тихше, тихше, — відгукнувся Олесь, — стривай, він чує все одно, як мікрофон, мовчи…

Справді, Іван Петрович поглянув на Олеся й Рому. Рома відчув, як скажено застукотіло в нього серце. Але академік не сказав нічого. Він погладив себе по сивих пасмах і продовжував:

— Ну, про значення ультракоротких хвиль для зв’язку я нічого не скажу вам, бо ви всі добре знаєте це. Про те, що саме ультракороткі хвилі немов призначені природою для телебачення — так само не говоритиму. Підкреслю лише, що, на мою думку, тільки ультракороткі хвилі розв’яжуть остаточно проблему телебачення — так само, як і проблему тісноти житлової площі в ефірі для загального радіомовлення. Проте — все це цілком зрозуміло.

Я хочу спинити вашу увагу на іншому, а саме на біологічному впливові ультракоротких хвиль. На впливові ультракоротких хвиль на живі істоти…

Мимоволі академік Антохін потер собі обпалене вухо. Він поглянув убік — і побачив, як професор Терещенко розтирає собі палець. Академік весело усміхнувся:

— Дехто з присутніх (у тому числі і я особисто) вже мав змогу пересвідчитися на власному досвіді, як ефективно впливають ультракороткі хвилі на частини їхнього організму… Моє, скажімо, вухо, так само, як і палець мого колеги, професора Терещенка, — наочні докази такого ефективного впливу на недалекій відстані. Проте (і це дуже важливо) — ми й досі ще не знаємо як слід механіки й остаточних наслідків такого впливу. Пробачте, не лише такого, а й того впливу, що його робили досі старі, відомі, малопотужні генератори. Чи цілком це теплове явище, чи воно, так би мовити, механічне?.. Чи до нього примішуються інші принципіально види впливу й дії?.. Цього ми ще не знаємо. Не знаємо ми так само й того, якими шляхами піде розвиток живої істоти під систематичним впливом ультракоротких хвиль — зокрема цих, неймовірно, я б сказав коротких…

Іван Петрович знов усміхнувся.

— Щоб не затримувати вашої уваги, товариші, перейду відразу ж до моїх висновків. Я вважаю за потрібне організувати широкі дослідження над живими тваринами, які ми просвічуватимемо за допомогою цього нового генератора. Звісно, це аж ніяк не виключає можливості провадити й інші досліди; проте, на перше місце ми поставимо просвічування живих істот і зерна. Для цього я, від імени інституту запрошую всю бригаду наших молодих наукових працівників…

Академік Антохін зробив невеличку значну паузу, оглядаючи присутніх.

— Так, бригаду наших молодих наукових працівників, — переїхати для дослідів разом з цим чудовим генератором до нашого інститутського радгоспу «Перемога». Там уже є непогана лабораторія там до їх послуг будуть: великий кролятник, велика молочна ферма, розгорнене птахівництво, велика кількість зерна. До речі, ми вже вирішили наступну засівну кампанію в нашому радгоспі провести виключно просвіченим зерном. Отже, насамперед треба буде просвітити потрібне зерно, щоб допомогти радгоспові виконати програму його засівних робот. Що скажуть наші молоді друзі?

Містер-Пітерс оглянув своїх товаришів. Рая дивилася на нього з готовістю, Рома аж сяяв з радості. Навіть Олесь усміхався: такий простір для дослідів!