Юрко Покальчук - Паморочливий запах джунглів

Але цікавість перемагала усе, я якось стримав себе і дивився, як Суфії рухався, і вже мені хотілося, аби він швидше скінчив і зліз з неї і вже там був би я.

У тому, як звивалося на Маро тонке сильне і пружне смагляве тіло мого приятеля, було щось жахне, відворотне і прекрасне разом. Я не міг відірвати від них погляду, бо ніколи в житті не бачив подібного ні наяву, ні на малюнках чи в кіно. Це видовище вабило і відштовхувало водночас. На тілі Суфії не було і слідів волосся. Сідниці вузькі і пружні, безволосі, як у хлопчика, напружувались і розслаблялись у такт його судомним рухам. Я бачив усе, ніде не було волосся, тільки темно-коричневий колір на його чоловічих місцях і її жіночих трохи відрізнявся від кольору їхніх тіл.

Я сказав би, що вони були дуже гарні обоє в цьому зляганні. А, може, це я був такий молодий, недосвідчений і тому захоплено шокований їхньою нагою пристрастю. Багато років я нічого подібного не бачив.

А коли врешті-таки зіткнувся знову з шалом інших, то враження вже було не те. Такої краси єднання молодої пристрасті двох гарних тіл майже ніколи в житті мені не довелось бачити.

Кінець у мене виструнчився вже в напрямку до підборіддя, і я майже кінчав сам від того лиш, що я бачив, чекаючи своєї черги.

Врешті Суфії застогнав і, судомно смикнувшись кілька разів, завмер у ній ще на хвилину, потім повільно і м'яко, по-кошачому, виповз із неї, подивився на мене і широко усміхнувся своїми рисячими очима, показуючи нахилом голови – давай тепер ти! Вперед!

Я ще був у трусах. Бо соромився роздягатися догола при комусь та ще й в освітленні, нехай навіть тьмяному. Але тут була і жінка, і мій приятель, який щойно її трахав.

Ми з Суфії не раз бачили один одного голими під загальним душем у нашому будиночку на базі, і він тоді зауважив – о, ви всі такі великі, а ми дрібні.

Так, індонезійці були значно менші за нас у розмірах не лише у поставах і характері будови тіла, але й в усьому решта.

Але то було нейтрально і несексуально. А зараз я поволі і невпевнено стягав із себе труси просто мертвими руками, не тямлячи себе. Весь сексуальний запал ніби щез умить.

Але відступати було нікуди.

Врешті я скинув труси і, тремтячи від страху, пішов до неї. Кінець зараз у мене не стояв.

В її очах була непідробна цікавість до мене, світлоокого – тут це мало велике значення, рідкість небувала, – вона подивилась на мене знизу і промовила – о-о-о!

А потім узяла мене за кінець і отак притягла до себе. За мить я вже був готовий, щойно вона мене торкнулась.

В її чорних розкосих очах, в її вологих, повних, напіврозкритих вустах було вже неприховане бажання продовження дії, яка щойно скінчилась із Суфії. Вона вочевидь ще не відійшла від акту, і вже чекала продовження, яке було перед нею.

В мене не було аж такого сексуального досвіду. А той, що був – уривчастий і дурний, як на нього подивитись через роки. Короткий період підліткового сексу з дорослою жінкою, закоханість без сексу, яка виявилась повним абсурдом, бо моя кохана давно трахалась у всі дірки із старшим пацаном. Потім якісь випадкові злягання з молодицями, які просто затягали мене на себе, – у колгоспі на сільськогосподарських роботах або десь на так званій практиці в далеких місцях. Це були уривки, і все разом витворило в мені, з одного боку, жагучу потребу сексуального вивільнення, з другого – певну прірву між сексом і любов'ю, коханням.

Десь у глибині моєї психіки вони розділилися, та перша жорстока зрада далася взнаки, і любов у мене стала ідеалістичною, таким собі повітряно-божественним началом, практично ніби не існуючим у реальності на довгі роки, ніби лиш бажанням, яке не може зараз здійснитися, а лише колись.

Сексуальні потреби, однак, зростали, і вирішення їх також у ті часи ставало для мене завжди непростим. Переборення хисткого бар'єра між приємною розмовою, мінімальною симпатією і миттю, коли обоє скидають одежу, витягається кінець і розсуваються для нього ноги, довго було для мене важким, якимось соннотягучим і часто закінчувалось невдачею, або втечею, або перетриманням ситуації до абсурду, коли все відкладалось на потім. А це означало – ніколи.

Тому зараз, тільки завдяки Суфії, я насмілився сюди прийти і, певне, дременув би з ніяковости, якби не мій друг, який зараз усміхався, сидячи голий на кріслі і чекаючи на мій прихід.

Я торкнувся її грудей, спершу несміливо. Але, пам'ятаючи рухи Суфії, узявся масувати їх дедалі сильніше. А тоді вже і жагучо почав її цілувати, напівлежачи на ній, і вона не відпускала мій кінець, доки він не затвердів, потім усміхнулась, відсторонилась і подалась туди губами і ротом. Це була блаженна мить, але я враз відсторонив її, бо вже був готовий, і врешті вона сама ввела мене в себе і при цьому важко зітхнула, гейби від болю. О-о-о!!