Альона Попова - Мама 3.0 - хочу i буду! Усвідомлене виховання через любов та прийняття

ЩО ЩЕ МОЖЕ БУТИ В ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ

Підготуйте себе морально, що ви можете виявитися далеко не першою породіллею на сьогодні у свого лікаря й акушерки, тому не факт, що отримаєте максимум необхідної уваги.

На жаль, не виключено, що вам можуть нагрубити або проігнорувати (може, і ні, розраховуйте на краще, але будьте готові й до таких варіантів).

Часом необхідно вимагати уваги, нагадувати про себе.

У пологовому залі може бути прохідний двір, але ніхто не звертатиме уваги на ваш зовнішній вигляд, тобто забудьте, що ви в негліже, можливо, з немитою головою, у короткій сорочці. На це ніхто не дивиться – так ТРЕБА.

Легких вам пологів!

Ви дістали нову роль? Вітаю! Давайте розглянемо, що на вас чекає.

Доволі важкий найперший тижденьпісля народження (ніхто, і навіть ви, – І ЦЕ НОРМАЛЬНО! – не знає, що з ним робити).

Далі складний взагалі весь перший місяць(ви звикаєте одне до одного, вчитеся хоча би приблизно розуміти малюка, доглядати за ним).

Потім вам головне пережити перші три місяці(усі звикання, газики, налаштування ГВ та інше).

Ну, якщо перші три місяці позаду, то до шести вже трошки лишилося: перші перегортання, падіння – будьте обережні! Якщо треба відвернутися/відволіктися – вже краще покладіть дитину на підлогу, звідти точно не впаде.

Шість місяців минуло? Тепер чекайте року. Вчіться повзати, ходити (в цей час потрібно постійно стежити, щоб малюк не з'їв чогось непотрібного з підлоги, бажано не облизував ніжки стільців-диванів, не розбив собі лоба під час падіння).

Рік?Хі-хі – наступні етапи постійної пильності мами. Стежити за плитою, гострими/ріжучими/колючими предметами, вигадувати розваги, говорити з ним про все («що бачу – про те співаю»), аби збільшувати його пасивний словниковий запас, тощо.

Потім дитячий садок – а там адаптація, хвороби, нові друзі, з якими хочу/не хочу дружити, нові слова – і навіть ті, які ви не вживаєте у своєму лексиконі цілою родиною.

Ой, а там школа – і знову адаптація, нові друзі, з якими хочу/не хочу дружити, нові слова – і навіть ті, які ви не вживаєте у своєму лексиконі цілою родиною :)

А десь посередині школи – перехідний період.

А після школи…

Отже, ви зрозуміли, що це на все життя? Ви тепер завжди матимете привід для хвилювання. АЛЕ!

Так, з дитиною часом нелегко. Але не фарбуйте це «нелегко» відразу в чорний колір. Вам важко? У цьому не винна ані ваша дитина, ані чоловік, ані батьки. Це:

– ваше ставлення до ситуації або життя загалом (і у ваших руках це змінити);

– вам бракує проактивної життєвої позиції (це теж можна розвинути в собі).

Насамперед ПРАЦЮЙТЕ НАД СОБОЮ. І тоді ви станете не лише адекватною мамою, а і прикладом для своєї дитини та інших членів сім'ї: у них не залишиться інших варіантів, окрім як іти за вами.

Адже в них перед очима щаслива, любляча мама, в якої світяться очі й на обличчі усмішка. А до таких тягнуться не лише рідні, а й інші хороші та щирі люди.

Насолоджуйтеся, ловіть кожен момент – він неповторний!

Народження дитини для мене – диво. Досі незбагненно, наскільки точно все продумала природа. Всі процеси й механізми. Будь-який неакуратний рух, що повторюється, може все зіпсувати або поламати.

І якщо материнство – це чудо, то мама стає феєю, яка може бути доброю, а може – злою. І тільки вам вибирати, якою феєю ви станете.

Чи хочете ви використовувати свою чарівну паличку як батіг? Змушувати дитину прибирати, складати речі, вмиватися; кричати на неї, коли вона щось розлила або розсипала?

Або ви підете за ЇЇ природоюй підтримаєте в бажанні вчитися наливати, пересипати – і створите для неї навчальний простір, де не страшно насмітити й можна відточувати свої навички аж до досконалості?

Створите розклад, де в картинках (або її власних фото) буде викладено розпорядок дня.

Організуєте середовище, де кожна річ матиме своє місце, і покажете її дитині. І тоді її внутрішня тяга до порядку допомагатиме розставляти все по місцях. Адже діткам до трьох років порядок життєво необхідний.