Мари Кондо - Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди

В основі фен-шуй лежить дуалізм сил інь і ян та п’ять елементів (метал, дерево, вода, вогонь і земля). Головна ідея полягає в тому, що кожний предмет наділено власною енергією й до кожної речі потрібно ставитися у такий спосіб, який би відповідав її характеристикам. Для мене це абсолютно природно. Філософія фен-шуй говорить про життя в гармонії із законами природи. Мета мого підходу до прибирання – ідентична. Я вірю, що справжня мета прибирання – жити в найбільш можливому природному стані. Хіба ви не вважаєте, що зберігання речей, які не дають радості чи яких ми не потребуємо, суперечить нашій природі? Я думаю, що зберігання тих речей, які ми любимо та яких потребуємо, – це найбільш природний стан.

Наводячи лад у домі, ми можемо жити у своєму природному стані. Ми обираємо те, що дає нам радість, і цінуємо те, що має для нас неабияке значення в житті. Ніщо не зможе принести більшого щастя, ніж можливість поводитися так просто та природно. Якщо в цьому й полягає щастя, то гадаю, прибирання – найкращий спосіб його досягнути.

Після того як клієнт завершує прибирання, вирішивши, що залишити, а що викинути, буває, що я беру декілька речей і знову запитую: «Ці футболка та светр справді дають радість?»

З подивом на обличчі мої клієнти кажуть: «Як ви здогадалися? Це саме ті речі, щодо яких я не могла нічого вирішити».

Я не експерт у сфері моди й не намагаюся говорити про речі, спираючись на їхній зовнішній вигляд. Я звертаю увагу на поведінку моїх клієнтів, коли вони ухвалюють рішення, – як вони тримають річ, блиск в очах, коли вони торкаються її, швидкість, з якою вони роблять вибір. Звичайно, їхня реакція на речі, які їм подобаються, і на речі, у яких вони сумніваються, є різною. Коли людина бере в руки предмет, який викликає в неї радість, то рішення щодо нього вона ухвалює миттєво, при цьому її дотики лагідні, а очі сповнені блиску. Коли людина бере річ, яка не дає їй радості, її рухи невпевнені, вона схиляє голову та хмуриться. Подумавши кілька хвилин, вона все одно може покласти цей предмет на купу речей, які вона вирішила зберегти. У цей момент чоло хмуриться, а навколо губ з’являються зморшки. А коли людина відчуває радість, її тіло наче хоче заявити про це на весь світ, тому це неможливо не помітити.

Однак я можу сказати, яка річ не викликає радості в серці моїх клієнтів, навіть якщо не дивлюся на них під час процесу відбору. Перед тим як прийти до їхнього дому, я проводжу приватне заняття на тему «Метод прибирання КонМарі». Ця лекція справляє на них величезний вплив, і коли я вперше навідуюся до їхніх будинків, то бачу, що вони вже розпочали прибирання.

Одна з моїх найкращих учениць, якій було близько тридцяти, позбулася п’ятдесяти сміттєвих пакетів непотребу ще до того, як я прийшла до неї додому. Вона з гордістю відчинила свої комоди та шухляди й сказала: «Більше тут нема чого викидати!» Її кімната виглядала зовсім іншою, ніж на фотографіях, які вона мені показала. Светр, який недбало лежав на трюмо, тепер охайно зберігався в шафі, а між сукнями, які висіли на плічках впритул одна до одної, тепер з’явилося більше простору. Проте я все-таки витягла коричневий піджак і бежеву блузку. Вони виглядали так само, як і решта одягу, який вона вирішила зберегти. Вони були в хорошому стані, і здавалося, що вона їх уже носила.

– Ці речі справді дають тобі радість? – запитала я.

Вираз її обличчя одразу змінився.

– Знаєте, цей піджак… Мені подобається його покрій, але я б хотіла, щоб він був чорного кольору. Але в крамниці не було мого розміру… А оскільки тоді я не мала коричневого піджака, то вирішила його придбати, та, здається, він мені не личить, тому я вдягала його лише декілька разів. А щодо блузки, – продовжила вона, – мені дуже подобався її дизайн та матеріал, тому я придбала дві такі блузки. Першу я носила, поки вона не втратила привабливий вигляд, а тоді з якоїсь причини я перехотіла вдягати другу.

Я ніколи не бачила, як вона ставиться до цих речей, і не знала, за яких обставин вона придбала їх. Усе, що я зробила, – оглянула одяг, який висів у її шафі. Коли ви уважніше придивляєтеся до речей, то починаєте відчувати, чи дають вони власникові радість. Коли жінка закохана, усі помічають зміни, які з нею відбуваються. Любов, яку вона отримує від свого коханого, впевненість, яку дає їй кохання, її бажання виглядати красивою – все це дарує їй енергію. Її шкіра сяє, очі блищать, і жінка розквітає. Так само й речі, які власник любить і про які піклується, виглядають сповненими життя і випромінюють бажання краще служити своєму власникові. Речі, які цінують, сяють. Саме тому я можу одразу сказати, чи дає певна річ справжню радість. Щире почуття радості огортає тіло людини та її речі, тому його неможливо приховати.