Мари Кондо: Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди

Як тільки люди по-справжньому починають прибирати, вони мішками виносять сміття зі свого дому. Я чула, що багато моїх клієнтів порівнюють між собою, скільки пакетів непотребу вони викинули та що знайшли у своєму домі. Одна подружня пара позбулася двохсот пакетів непотребу й понад десяти інших предметів, що не помістилися в пакети. На сьогодні така кількість є рекордною. Більшість людей, почувши про це, сміються і думають, що в цієї пари був дуже великий будинок з чималою кількістю комірчин, але це не так. Вони жили у звичайному двоповерховому домі з чотирма кімнатами. Його площа була трохи більшою, ніж багатьох інших японських будинків, оскільки в ньому було ще й мансардне приміщення, але різниця в просторі була не такою вже й значною. Хоча на перший погляд здавалося, що в домі є багато речей, все одно було важко сказати, що в ньому ховається стільки непотребу. Інакше кажучи, будь-який дім має потенційну можливість накопичити такий самий об’єм сміття.

Коли ми сортуємо й викидаємо речі моїх клієнтів, ми не зупиняємося на половині шляху. За середніми показниками одна людина без будь-яких проблем викидає від двадцяти до тридцяти 45-літрових сміттєвих пакетів, а для сім’ї, яка складається з трьох членів, ця цифра становить близько сімдесяти пакетів. Загальна кількість викинутих моїми клієнтами речей перевищила б двадцять вісім тисяч пакетів, а кількість індивідуальних предметів вже перевищила позначку мільйон. Незважаючи на таке радикальне скорочення кількості речей, ще жодна з моїх клієнток не скаржилася, що в неї в зв’язку з цим виникли якісь проблеми. Причина очевидна: викидання речей, які не викликають радості, не завдає жодної шкоди. Закінчивши прибирання, усі мої клієнти дивуються, що не відчувають дискомфорту у своєму повсякденному житті. А це свідчить про те, що весь цей час вони жили в оточенні непотрібних їм речей. Не існує жодних винятків. Навіть ті клієнти, у яких залишилася п’ята частина від початкової кількості речей, роблять такий самий висновок.

Звичайно, я не стверджую, що мої клієнти ніколи не шкодують про те, що викинули певну річ. Це далеко не так. Ви маєте очікувати, що таке може трапитися щонайменше тричі під час процесу прибирання, але вам не слід хвилюватися. Хоча мої клієнти і шкодують про певну річ, але вони ніколи не скаржаться. Вони вже дізналися зі свого досвіду, що будь-яку проблему, спричинену браком чогось, можна вирішити діями. Коли мої клієнтки розповідають про якусь річ, яку не треба було викидати, їхня розповідь звучить дуже бадьоро. Більшість із них сміються та кажуть: «У певний момент я вже думала, що вскочила в халепу, але тоді зрозуміла, що моєму життю нічого не загрожує». Таке ставлення не зумовлене оптимістичним характером людини чи її байдужістю до викинутого предмета. Воно радше показує, що, вибираючи речі, з якими ми хочемо розлучитися, ми змінюємо свій спосіб мислення.

Але що робити, коли, наприклад, вам потрібний документ, якого ви вже позбулися? По-перше, через те, що ви вже викинули велику кількість документів, ви можете бути впевненими, що потрібного документа в будинку немає, тому не варто влаштовувати пошук. Той факт, що в пошуку немає необхідності, суттєво знижує рівень стресу. Одна з причин, через яку безлад так нам набридає, полягає в тому, що нам доводиться шукати якусь річ тільки для того, аби впевнитися, що її в будинку немає, і дуже часто, незважаючи на всі пошуки, ми не можемо знайти те, що шукаємо. Скоротивши кількість документів та зберігаючи їх в одному місці, ми можемо одразу сказати, чи є серед них потрібний. Якщо його немає, нам негайно потрібно переходити до дій. Ми можемо попросити про допомогу в знайомих, зателефонувати в компанію чи шукати інформацію самостійно. Тільки-но ми прийняли рішення, єдине, що ми маємо робити, – це діяти. За таких умов ми часто помічаємо, що проблему можна дивовижно легко вирішити.

Замість того щоб страждати від стресу пошуку, ми починаємо діяти, і ці дії часто приводять до неочікуваних результатів. Шукаючи документ у якомусь місці, ми можемо натрапити на нову інформацію. Коли ми просимо допомоги у друга, ми зміцнюємо наші відносини, а також він може познайомити нас із людиною, яка є фахівцем у цій сфері. Неодноразовий досвід такого роду вчить нас, що якщо ми діятимемо, то зможемо роздобути необхідну інформацію в потрібний нам момент. Життя видається простішим, коли ви знаєте, що все буде гаразд, навіть коли вам чогось бракує.