Девід Саттер - Менше знаєш, краще спиш

Здесь есть возможность читать онлайн «Девід Саттер - Менше знаєш, краще спиш» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Дух i Лiтера, Жанр: Публицистика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Менше знаєш, краще спиш: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Менше знаєш, краще спиш»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Ця книга — це новітня історія Росії, історія сконцентрована і надзвичайно повчальна. Девід Саттер пропонує свої відповіді на ті питання, які турбують зараз українців. Чи росіяни хороші, а Путін поганий? Путін поганий, а російські ліберали хороші? Росія — потужна країна Сходу чи клептократична імперія, яка загниває? Саттер не теоретично розмірковує над цими питаннями, а пише про країну, яку глибоко знає та відчуває, з якою прожив власне журналістське життя.

Менше знаєш, краще спиш — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Менше знаєш, краще спиш», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

13 квітня відбувся штурм мерії Маріуполя, а також будинку адміністрації міста Макіївка та будівель міліції і міської ради в місті Єнакієвому. У Луганську міліція перейшла на бік бунтівників. В Одесі озброєні люди намагалися захопити будівлю СБУ [285] Voronov V. «Crimea and the Kremlin: From Plan “A” to Plan “B”». . Напади відбувалися одночасно й були ретельно скоординовані. З огляду на такі масштабні захоплення, проведені озброєними групами сепаратистів, тимчасовий президент України Олександр Турчинов розпочав широкомасштабну «антитерористичну» військову операцію з метою повернення контролю над цими будівлями й відновлення державної влади.

Ключовою фігурою в розпалюванні війни на Донбасі був Ігор Гіркін (Стрєлков) — росіянин із Москви, який вважається полковником російської військової розвідки. Коли після анексії Криму Гіркін виконував там функції радника, він зустрічався з людьми з материкової України, які бажали, аби Східна Україна пішла за прикладом Криму. Гіркін набрав 52 добровольців і поїхав до Слов’янська, що в 70 км від Донецька, де, вважалося, проросійські настрої є найсильнішими. Там до Гіркіна приєдналося 200 місцевих чоловіків, і цей загін захопив усі головні адміністративні будівлі в місті [286] Проханов А. «Кто ты, “Стрелок”? Интервью с Игорем Стрелковым», Завтра , 20 ноября 2014. .

11 травня в «Донецькій республіці» відбувся референдум щодо «державного суверенітету» області. За даними донецьких лічильних комісій, 89% учасників референдуму проголосували за самоврядування, причому явка склала 75% [287] Blair D. «Ukraine crisis: Rebels claim high turnout and landslide “yes” vote in independence referendum», The Telegraph , May 11, 2014. . 12 травня Гіркін проголосив себе «верховним головнокомандувачем» Донецької республіки й зажадав, аби всі військові в області присягнули йому на вірність упродовж 48 годин. Решта тамтешніх українських військових, сказав він, «буде знищена на місці» [288] «Strelkov Declared Supreme Commander», Ukrainian Policy , May 12, 2014. . Того ж дня відбувся референдум у Луганську — з оголошеною явкою 75%, із яких 96,2% нібито проголосували за самоврядування [289] «Referendum results in Donetsk and Lugansk regions show landslide support for self rule», RT.com , May 11, 2014. . 22 травня представники Донецької і Луганської республік підписали угоду про створення конфедеративної держави Новоросія. Потім сепаратисти заявили, що планують включити до складу цього нового утворення більшість південних і східних регіонів України, в тому числі Харківську, Херсонську, Дніпропетровську, Запорізьку та Одеську області [290] Voronov V. «Crimea and the Kremlin: From Plan “A” to Plan “B”». .

Спочатку заколот на Донбасі здавався хаотичним і неорганізованим, але це було оманливе враження. На чолі різних ударних груп стояли вправні професіонали, залучені з колишньої української міліції або з російського військового резерву. Міста, що піддавалися атакам, обиралися не навмання — це були транспортні вузли, важливі як для залізничного, так і для автомобільного сполучення. Утримуючи, наприклад, Слов’янський вузол, бойовики змогли відрізати від постачання українську армію та північний схід Донецької області. У Краматорську був аеропорт із посадковою смугою, здатною приймати російські військово-транспортні літаки всіх типів. Контроль над Краматорськом дозволив перекидати війська в серце Донбасу повітрям [291] Voronov V. «Crimea and the Kremlin: From Plan “A” to Plan “B”». .

Слов’янськ швидко став центром заколоту. На початку червня кількість бойовиків, що приховувалися в місті, сягала тисячі чоловік, 90% яких були місцевими. У відповідь на атаки українських військ самопроголошений мер Слов’янська, сепаратист В’ячеслав Пономарьов, заявив: «Ми зробимо з цього міста другий Сталінград» [292] Harding L. «Uneasy standoff in Ukraine’s pro-Russian stronghold of Slavyansk», The Guardian , April 24, 2014. .

Тим часом лави повстанців по всьому Донбасу стрімко зростали. Українська міліція в Луганській і Донецькій областях, включно з колишніми бійцями розформованого «Беркута», масово переходила на бік сепаратистів. Наприкінці травня серед бойовиків Донецька було 28 тисяч місцевих волонтерів, і серед яких багато злочинців і безробітних [293] Kim L. «Should Putin fear the man who “pulled the trigger of war” in Ukraine?», Reuters.com , November 25, 2014. .

До цих сепаратистів невдовзі приєдналися добровольці з Росії. Контрольовані державою російські ЗМІ зображували події у Східній Україні як кампанію захисту етнічних росіян від переслідувань українських нацистів, і потік брехливої інформації на російському телебаченні не вщухав. Відсторонення Януковича від влади подавалося не як повстання проти правителя-клептократа, а як переворот, здійснений українськими фашистами, схибленими на придушенні російськомовного населення. Серед таких брехливих репортажів, спрямованих на роздмухування націоналістичної істерії, була історія про трирічного хлопчика, нібито замордованого й розіп’ятого українськими вояками в Слов’янську; повідомлення про штучний підйом рівня річок Лопань і Харків, аби субмарини НАТО могли досягти Донецька; про скасування відзначення Дня Перемоги в Києві 9 травня й заміну його гей-парадом; про те, що українці припинили продавати хліб російськомовним громадянам, і про те, що український президент Петро Порошенко збирається зробити день народження Гітлера державним святом [294] «Весь бред российских СМИ за год», Свободная зона , 11 января 2015. .

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Менше знаєш, краще спиш»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Менше знаєш, краще спиш» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Менше знаєш, краще спиш»

Обсуждение, отзывы о книге «Менше знаєш, краще спиш» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x