Віктор Суворов - Оповіді визволителя

На навчаннях, та ще коли заморські аташе присутні, все це не так робиться, тільки ж навчання — це одне, особливо показні, а сувора армійська дійсність — щось інше.

Пізно ввечері після чергового тренування солдатів з розміщення в БТР (а на інше вже часу не залишалося) я отримав наказ терміново відбути в штаб Прикарпатського військового округу. На моє місце ставав командир першого взводу, молодший лейтенант з резервістів. Почувши про своє нове призначення на посаду ротного, він невесело глянув на наші бронетранспортери, на резервістів, яких сержанти з зусиллями по одному витягали з люків, присвиснув протяжно і вигадливо виматюкався.

До чого ж видовище захоплююче — зміна варти біля Мавзолею. Багато разів я приходив на Красну площу, а намилуватися чіткістю і виправкою не міг. Тягне мене туди. Так би і стояв годинами та милувався.

І як не захоплюватись! Кращі з кращих, артистичні, треновані краще, ніж радянські гімнасти на Олімпійських іграх. Красені! У самому Кремлі таких — полк. Полк цілий! КДБ! Не віриться? А ось зайдіть з боку Олександрівського саду і гляньте, скільки поверхів має їхня казарма. Начебто два. А придивишся ближче — чотири. Вікна величезні. В кожному вікні два поверхи. Придивіться тільки, і побачите. Отже, чотири. Це над Кремлівської стіною стільки підноситься. А скільки ще поверхів стіна закриває? А тепер зайдіть в Кремль і гляньте на казарми з боку Цар-дзвона і побачите, що будинок-то цей — не просто будинок, а величезна прямокутна споруда з внутрішнім двором. А тепер знову увійдемо через Троїцькі ворота в Олександрівський сад і спробуємо кроками вирахувати довжину цієї будівлі. Скільки вийде? Ото ж бо! Туди не те що полк, а й більше вмістити можна, без танків і артилерії, звичайно.

А тепер в недільний день підемо до Кремля і помилуємося, скільки цих хлопців гуляє. П’ять відсотків — це максимум, що командир полку в місто може одночасно випустити. Але це командир звичайного полку, а в Кремлі полк не зовсім звичайний. Одначе навіть коли командир і випускає п’ять відсотків своїх орлів в місто погуляти, то все одно багато їх в Кремлі виявляється. Коли все ж ми бачимо не п’ять відсотків, а тільки два чи три, скільки ж їх усередині залишилося?

Ходять хлопці пихаті, горді. Як не пишатися! Форма у них знатна: шинелі, шапки, чоботи — все офіцерське. Погони сині, літери золотом горять: ГБ [11] Державна Безпека (Государственная Безопасность — рос .) . Стоп, а чому б і не КДБ, а тільки ГБ? Це розуміти треба. К — комітет, значить. Не солідно, МГБ солідніше. А ГБ — найкраще. Держбезпека! Отак-от вагомо, переконливо. Піднятися над усіма міністерствами і комітетами, включаючи і Центральний, — кришталева мрія чекістів. Та й не тільки мрія, звичайно. Вони не соромляться першу букву відкидати і щоденно Центральному Комітету демонструвати купу презирства до усяких комітетів! ГБ — і крапка.

Отже, кращі з найкращих. Цілий полк, тільки без танків. Проте танки й не дуже потрібні: стіни у Кремля ще міцні.

Ну, а коли щось трапиться, заколот якийсь, особливо коли армія, та з танками, та проти ленінського ЦК? Тоді як?

На цей випадок, братці мої, будьте спокійними. На такий випадок дивізія імені товариша Дзержинського придумана. З танками, з артилерією, з усім, що належить. Дивізія, правда, іменується дивізією Внутрішніх військ, тобто Міністерства внутрішніх справ. Тільки ж ви цьому маскараду не вірте. Чи ж мало під кого КДБ маскується! На форму дивізії імені Дзержинського нічого дивитися. Маскарад! З якого це часу захист улюблених вождів перейшов до рук МВС? Завжди це було першим завданням КДБ. Дивізія для того і створена була. Так у всіх довідниках і пишеться: за особистою вказівкою Леніна і для захисту Леніна особисто. Дивізія цією роллю зело пишається. 18 тисяч осіб, і всі одного Леніна стерегли. І латиські стрілки цим же пишаються, і московське училище імені Верховної Ради, і Кремлівські кулеметні курси. Онде скільки їх набирається!

Отже, дивізія охорони вождів. Укомплектована найкращими з найкращих. Тричі перевіреними. Передовиками виробництва, активістами, спортсменами.

Крім дивізії імені Дзержинського є у ГБ й інші полки та дивізії. Всі укомплектовані найкращими солдатами. А крім просто військ КДБ є ще й війська урядового зв’язку КДБ. Чи багато? Ох, багато! Зв’язок з усіма міністерствами і відомствами, з усіма республіками, краями, областями, районами, з усіма випробувальними полігонами, космодромами, тюрмами і таборами, великими заводами, фабриками, рудниками і шахтами, з усіма військовими округами, арміями, корпусами, дивізіями і вже, звичайно, з братніми партіями. І все це зв’язок, зв’язок, зв’язок. Кабелі, комутатори, шифрувальні машини, пости підслуховування. І все це треба будувати, обслуговувати і охороняти. І все це війська, війська, війська. Найдобірніші, звичайно. Бо кожного дня ці люди мусять слухати секрети і нікому їх не розповідати. І щоб, наслухавшись наших невтішних секретів, ніхто з них не повісився і в Америку не чкурнув. Скільки сюди потрібно солдатів!