Віктор Суворов - Оповіді визволителя

«Смердюча купа людських покидьків» — так найсправедливіший в світі радянський суд охарактеризував найближчих соратників вождя революції.

Ким же в такому випадку був Ленін? Виходить, що він був центром і вершиною цієї смердючої купи. На процесах над ворогами народу було неспростовно доведено, що більшість тих, хто робив революцію разом з Леніним, були агентами іноземних розвідок. Виходить, що Ленін був ватажком цієї мерзенної зграї, шпигунським резидентом.

Володимир Різун, курсант 4-го курсу Київського вищого загальновійськового командного двічі Червонопрапорного училища імені М. В. Фрунзе (кінець 1967 року).

Контрольно-пропускний пункт Київського вищого загальновійськового командного училища, на якому 25 березня 1966 року автор цієї книги разом з усім нарядом КПП був заарештований першим заступником командувача Київським військовим округом генерал-полковником Чижем і відправлений на Київську гарнізонну гауптвахту (розділ «Губа», стор. 10).

Почесна грамота, якою автор книги був нагороджений «за вміле комуністичне виховання воїнів і високу пропагандистську майстерність» (глава «День Наказу», стор. 135).

Військовий ешелон переправляється через Дніпро по понтонного мосту на загальновійськових навчаннях «Дніпро-67» (вересень 1967 року). Так керівництво СРСР хотіло наочно продемонструвати всій Європі, що ніякої Рейн не врятує її від «звільнення» Радянською Армією. Побудувати наплавний міст вантажопідйомністю 1500 тонн за короткий час, що залишився до початку навчань, було неможливо, тому всі вагони ешелону вирішили переправляти порожніми, а поруч з поїздом пустити не колону танків, як планувалося раніше, а колону вантажних машин, також порожніх. Єдиною проблемою залишався локомотив, що важить більше ста тонн: при сильному прогині моста під локомотивом потяг міг перекинутися і впасти в річку. На цьому знімку локомотив вже підійшов до берега, де міст кріпився на нерухомих опорах і тому не прогинався під вагою потягу. Зверніть увагу на сильний прогин моста під першим автомобілем: очевидно, що коли б замість вантажівок по мосту пустили колону танків, прогин був би значно більшим. Прогин мосту під паровозом добре помітний в одному з фрагментів документального фільму «Служу Радянському Союзу», в основу якого лягли кадри кінохроніки, зняті на навчаннях «Дніпро-67».

Цей фрагмент можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube . com/watch?v=V4zMxktcniE

Другий знімок тієї ж переправи, зроблений через кілька миттєвостей після попереднього і показуєвсю переправу в перспективі.

Військовий парад на аеродромі авіаційного заводу Антонова на околиці Києва з нагоди закінчення навчань «Дніпро-67». Все льотне поле від краю до краю заставлено танками та іншою військовою технікою. Ймовірно, це було найбільше скупчення такої техніки в повоєнний час. Тут стояла бронетехніка чотирьох фронтів — тисячі машин.

Праворуч на знімку, біля ряду високих флагштоків — трибуна для вищого керівництва країни, за якою на спеціальній стіні вивішені портрети радянських вождів.

Фотографії безкрайнього поля, заповненого танковими армадам, обійшли всі газети світу, шокуючи обивателів. Наші вороги мали б прийти в жах від такої картини. Той, хто любив наш народ, хто намагався підрахувати, чого коштувала ця суперпоказуха, приурочена до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, мав би плакати.

Кінокадри цього параду, що увійшли до документального фільму «Служу Радянському Союзу», знятого на навчаннях Центральної студією документальних фільмів, можна подивитися в інтернеті, пройшовши за посиланням www.youtube.com/watch?v=V4zMxktcniE