Крістіна Бердинських - Єлюди. Теплі історії з Майдану

Він приїхав на Майдан 2 грудня. Щоденно Микола годує 2,4 тисячі людей борщем і кулішем. Загалом, на цій кухні готують 8 котлів їжі щодня. Вінничанин спить 4-5 годин, не більше. Із днем народження, пане Миколо!

***

17-річний Роман, студент радіотехніки. На Майдан вийшов на наступний день після нічного розгону студентів. І ходить тепер постійно. Сьогодні обіймає перехожих і дарує їм святковий настрій. 2/3 людей таку «обіймальну» ініціативу сприймають позитивно, 1/3 не звертають уваги. Негатив повністю відсутній.

***

Олег Мусій, координатор медиків і президент Всеукраїнського лікарського товариства. Розповідає, що на Євромайдані щоденно перебуває близько 100 медичних працівників. Тут діють 7 медпунктів і працюють 10 мобільних бригад (по 2-4 людини кожна). За день до них звертаються близько 2 тисяч людей. Переважно, із застудою. Пан Олег заспокоїв, що епідемій на Майдані немає. До речі, більшість медиків узяла офіційні відпустки за свій рахунок, чимало лікарів приходять працювати сюди у свої вихідні.

***

27-річний Микита із Дніпропетровська, спеціаліст із digital -маркетингу. Приїхав до Києва у 20-х числах листопада для того, щоб отримати візу в Індію. Удень 21 листопада уряд призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацією з ЄС. Уже ввечері Микита з друзями вийшов на Майдан.

Пізніше хлопці створили у Facebook сторінку «Страйк Плакат». Два дизайнери намалювали дев’ять варіантів плакатів, які міг завантажити кожний бажаючий і роздрукувати на принтері. А Микита просував цю сторінку в соціальних мережах.

Хлопцям вдалося домовитись із типографіями Харкова й Луганська (!) і безкоштовно роздрукувати 250 тисяч плакатів і наліпок. Зараз вони працюють над новими проектами, хочуть створити громадську організацію. Микита ще в Києві. Дніпропетровськ поки почекає (Індія – також).

20 грудня 2013

Це 30-річний столяр Андрій. Сам із Хмельницької області, а працює у Київській. Його жорстоко побив «Беркут» у ніч на 30 листопада. У той день він приїхав до Києва, щоби зустрітися зі знайомою. Вони пішли ввечері на Хрещатик, аби подивитися на мітинг студентів. Потім знову гуляли містом і вже під ранок повернулися на Майдан, піднялися до стели. Незабаром спецпідрозділ «Беркут» почав розганяти нечисленний протест. Андрій каже, що, якби вони прийшли на кілька хвилин раніше чи пізніше, не потрапили б у цю зачистку. Знайому відкинули убік. А він від ударів «Беркута» швидко втратив свідомість. Прокинувся вже в лікарні. Зламаний ніс, тріщина в щелепі.

Друзі перевезли його зі столичної лікарні до лікарні на Київщині. Медики, коли дізналися, що він із Майдану, не взяли з нього жодної копійки. Його безкоштовно лікували десять днів. Після виписки Андрій повернувся на Майдан, стоїть у охороні. На роботі проблем не має, працедавець його підтримує.

Для того щоб у чоловіка не було проблем із правоохоронними органами, не фотографувала його обличчя. Сам він був не проти й дякував журналістам за те, що розповідають правду.

***

Про тих, хто надихає Євромайдан. Це дивовижна Соломія Мельник, актриса й співачка. Я її бачила на Майдані з перших днів. За цей час вона багато чого зробила: була волонтером, роздавала чай, каву, варила борщі й куліші. А також – співала й грала у майдан-проектах театру «Дах», гурту Dakh daughters і «Гогольфест». Виступала на великій сцені з дитячим фольклорним колективом «Дай Боже». Там співає щира малеча. Сама Соломія з «Дай Боже» виступає із трьох років.

***

Фантастичний хлопець. Цимбаліст Петро із Ворохти (Івано-Франківська область), 26 років. Він удосконалює свою майстерність і бере уроки з гуцульської музики XV – XVI століть. Таке враження, що він щойно спустився з гір на землю. Сьогодні грав на цимбалах, яким п’ятдесят років. А Соломія, про яку я писала попередньо, співала. Міні-концерт відбувся на розі вул. Хрещатика й Прорізної, біля барикад і бочки з вогнем. Тому була, безсумнівно, тепла атмосфера.

***

Кияни Юрій і Павло приїжджають на Хрещатик увечері на величезному авто й улаштовують, за їхніми словами, «а-ля пікнічок». Іноді він триває всю ніч. Чоловіки зупиняють машину перед барикадою на Хрещатику. Кажуть, що на Майдані й без того багато місць, де можна випити гарячого чаю й кави. А ось за межами барикад таких місць немає. У казанах нагрівають окріп.

Як ви зрозуміли, Юрій і Павло люблять автівки. Людям машина також подобається. Коли вони бачать цей джип, одразу поліпшується настрій. Чоловіки це розуміють. Круту тачку часто фотографують.