І нова книжка Степана Наливайка — «Індоарійські таємниці України» — повною мірою підтверджує це. Закономірне продовження першої книжки, вона значно розширює індоарійські обрії України.
Сергій НАЛИВАЙКО, науковий співробітник науково-дослідного Інституту українознавства МОН України <18>
Давність назв Україна та українці
Скіфія на давніх картах розташована під знаком Тельця, тобто Бика, Тура. Через це Україна, колишня Скіфія, для стародавніх народів — Країна Тура, Бика . А я вже висловлював думку, що назви Таврика, Скіфія, Русь, Україна, Волинь (як і Буковина, Гуцульщина, Бойківщина ) — семантичні двійники й означають «Край/Країна Тура/Бика» (ТРС, 28–38).
«Влесова книга» на дощечці 7-є мовить: «Ми — коровичі: скіфи, анти, руси, боруси, сурожці» (ВК, 160). Термін коровичі означає і бичичі, туричі , бо, зокрема, польське діалектне karv , споріднене з етнонімом коровичі , означає і «корова», і «бик», що засвідчує виняткову давність цього слова. Коровичі — передача етноніму, який у цій пам’ятці ІХ ст. звучить кравенці , а це — найдавніша писемна фіксація сучасного етноніму українці . Водночас кожне з означених терміном коровичі племен — теж коровичі, бичичі, туричі , вони — семантичні двійники. Автор «Влесової книги» недвозначно самоідентифікує, самоототожнює себе і свій народ з коровичами-кравенцями-українцями, конкретизуючи, які саме складові творять і наповнюють реальним змістом цей збірний етнонім. І робить він це упевнено, без вагань та застережень, даючи зрозуміти, що вже в його часи це був етнонім сформований, усталений, загальновідомий. Водночас рядок із «Влесової книги» наочно ілюструє, яких історичних глибин сягає етнонім кравенці-українці . Бо на теренах України тільки писемна історія знає скіфів, теж кравенців, щонайменше зі зламу ІІ-І тис. до н. е. Хоча, звісно, етнонім скіфи існував і до цих перших писемних фіксацій.
Найдавнішим санскритським відповідником польському karv є go ( gu, gau ), яке теж означає і «корова», і «бик». Тож у санскриті «країна бика-тура-корови» — ґо-раштра, ґо-радж’я або ґо-деша , тобто ґо-країна . Тому цілком імовірно, що У в Україна — залишок первісного go, gu, gau (пор. англ. cow ) — «бик», «корова». Що така трансформація можлива, засвідчують непоодинокі мовні факти. Найперше, санскр. go, gu в українській мові відбите як ха, хо, ху, го, гу . Наприклад, хінді gosayin — «господар» (досл. «власник корів») і укр. хазяїн , санскр. gudabha і укр. худоба , індійські імена Gopta, Goptar — «Воїн», «Цар» (досл. «Охоронець корів») і українські прізвища Хопта, Гоптар , престижне в індійців воїнське ім’я Gomukha — «Биколикий» й українське прізвище Хомуха , ім’я бога-пастуха й бога-воїна Крішни Ґопал, Ґопала — «Воїн», «Цар» (досл. <21> «Охоронець корів», «Пастух») й українські прізвища Гупал, Гупало, Гупалов, Гупалюк, Гупаленко . Тож Ґо-країна могло мати й форму Гу - країна , звідки й У-країна . А Гу-країна могло мати різновид Ву-країна , звідки і В-країна . Приклади підтверджують і це. Назва Умань у просторічному мовленні звучить і як Гумань , і як Вумань , а жіноче ім’я Устя — як Густя і Вустя . Подібні приклади дають інші мови: укр. горобець, гострий — рос. воробей, вострый , іран. Гураз і Вараз — «Вепр», іран. Віштасп — грец. Гістасп , санскр. удра «вода» — лат. hydros — укр. видра («водна тварина»), санскр. віра «богатир» — грец. heros «герой» — іє. wiros «чоловік», «муж» тощо.
Санскр. go відбивається і як а чи о . Це ілюструють, зокрема, індійський теонім Гопалан ( Go+palan ) і грецький теонім Аполлон ( A+pollon ). Функції обох божеств тотожні, як і імена, що означають «Захисник корів», «Пастух», переносно — «Воїн», «Цар» (ТРС, 93–99). Тож індійське Gо в такому разі передане грецьким А . Так і санскр. gotra — «рід» (досл. «гурт корів») має українську форму отара . Певно, й назва Одеса — теж «Край Бика», що постала від первісного Годеша, Годеса , де деша, деса — «край», «країна» (ТРС, 142–152). Одещина багата на трипільські пам’ятки, пов’язані з поклонінням Бикові. У самій Одесі (на Молдаванці) й Білгород-Дністровському неподалік (давня Тіра ) знайдено написи ІІІ ст. з іменами Шіви, чия тварина й атрибут — бик.
Читать дальше