Дмитро Чобіт - Макуха або штрихи до політичного портрету Блоку Юлії Тимошенко

** Грушевський Я. Святослав Пискун: Лукавый «раб закона». Часть 4 // Украина криминальная. — 2005. — 6 октября // http://cripo.com.ua/?sect_id=2$&aid=5670.

*** Левицька О. Хлібний шантаж // Волинська газета // http://www.volga.lutsk.ua/?g=news&node=1260

Незважаючи на таку страшну погрозу, О. Левицька так і не оприлюднила прізвища власника та ініціатора безпідставного підняття цін на хліб. Чому цього не зробила журналіст і не виконала свого професійного обов'язку — інформувати суспільство? Адже, за великим рахунком, цей, не названий по імені, шантажист заліз у кишеню до кожного волинянина: робітника, пенсіонера, вчителя, медика, державного службовця. Чому деякі волинські журналісти так бояться називати речі своїми іменами? І лише згодом ця ж газета ще раз повернулася до теми підняття цін на хліб. На цей раз Володимир Данилюк у статті «Обмежена відповідальність чи необмежена безвідповідальність» нарешті, дуже обережно вказав на Юрія Григоровича Триндюка, президента ТОВ «Хлібні інвестиції», який 6 червня розіслав листи у підконтрольні йому хлібозаводи, у тому числі і у луцьке ВАТ «Хліб», із вимогою підняти ціни з 11 червня 2007 р. Він таким чином «одноосібно вирішив дати старт гонці хлібних цінників», — дійшов висновку В. Данилюк*

Тут варто відзначити, що на той час при владі знаходився уряд В. Януковича, а бютівська преса лаяла його на всі лади за невгамовний ріст цін на продукти харчування. А я ось подумав: «А може, таких, як Триндюк, і включають у список БЮТ, аби влаштовувати в Україні подібні ситуації?» Це одне. І друге: невже влаштування криз є складовою бютівської програми «Український прорив»?

У зв'язці з С. Піскуном Ю. Триндюк досить плідно працював у справі набуття власності над великими хлібозаводами України. Вперше про це ще 29 жовтня 2003 р. голосно заявила Ольга Колінько на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України. Вона тоді «звинуватила тодішнього Генерального прокурора України у «сприянні бізнесу» власної дочки Тетяни Іващенко і одного із родичів — Юрія Триндюка, — повідомляло Укрінформбюро і продовжувало: — Дочка Піскуна та її родич звинувачувалися у здирництві і тиску на керівництво комбінату з вимогою продати пакет акцій. Ю. Триндюк — чоловік сестри С. Піскуна».**

_________________________________________

* Данилюк В. Обмежена відповідальність чи необмежена безвідповідальність // Волинська газета // http://www.volga.lutsk.ua/?g=news&node=1260.

** Укринформбюро. Досье. Трындюк Юрий Григорьевич // http://ukrinform.info/dosie/print:page.1.5425-5425.html. (див. http://ukrinform.info/dosie/5425-5425.html; google чогось попереджає, що "Ця сторінка може заподіяти шкоду вашому комп'ютерові" - Кін.)

Про деталі цієї справи розповів колишній голова ВАТ «Чернівціхлібокомбінат» А.В. Загороднюк у листі на ім'я колишнього заступника Голови Верховної Ради України Г.А. Васильєва та редакції газети «Голос України». Ось витяги із нього: «Наше підприємство дуже сподобалося Генеральному прокурору України С. Піскуну. Через свого друга Триндюка та сам особисто Піскун будь-якою ціною намагався забрати акції підприємства. Нам відомо, що Триндюк не раз вимагав від колишнього прокурора області В. Поцілуйка сприяти отриманню акцій підприємства, при цьому посилався на те, що Піскун — його кращий товариш»*.

Від працівників Чернівецької обласної прокуратури вимагали сприяння у заволодінні акціями ВАТ «Чернівціхлібокомбінат». Та справа у Чернівцях ішла важко, і С Піскун звільнив прокурора області пана Поцілуйка із займаної посади. Незабаром знайшлися ті, хто заарештував голову ВАТ «Чернівціхлібокомбінат». У час, коли А.В. Загороднюк перебував у СІЗО, інтенсивної психологічної обробки зазнала його дочка Н. Чорна, їй пропонували продати акції, а взамін обіцяли змінити застережний захід стосовно батька. Не витримавши тиску та переживаючи за хворого батька, Н. Чорна 18 березня 2003 р. підписала договір купівлі-продажу акцій. Як писав в «Україні кримінальній» Ярослав Грушевський: «Цього ж дня її батькові було замінено застережний захід на підписку про невиїзд. Акції скупив якийсь Олег Собуцький, який пізніше перепродав їх Юрію Триндюку».**

Незабаром загальні збори акціонерів ВАТ «Чернівці-хлібокомбінат» обрали спостережну раду із двох осіб — Триндюка і 20-річної Тетяни Іващенко (дівоче прізвище — Піскун) — дочки Генерального прокурора України С. Піскуна.

Якщо такі безсоромні та дикі речі дозволяє собі Генеральний прокурор, то де тоді прості українці мають шукати захисту?