Дмитро Чобіт - Монолітне болото або ЗАТ БЮТ

Книга про парламентський переворот, шахрайства і фальсифікації в українському парламенті, які мали місце у січні-лютому 2000 р.

Вийшло два видання по 1 тисячі примірників. За написання цієї книги тодішній перший віце-спікер парламенту В.В.Медведчук організував проти автора цивільне і кримінальне переслідування, які тривали два роки і закінчилися закриттям справи за відсутністю у діях Д.Чобота складу злочину. Такі навмисні дії В.В.Медведчука підштовхнули автора до написання книги про нього самого.

4. Час підлої влади, або Чи є "Справа Гонгадзе" справою Кучми?- Броди: Просвіта, 2001. - 330 с, іл.; друге і третє видання - Київ: Оріяни, 2001. - 64 с.

Книга про породжену касетним скандалом політичну кризу в Україні та її перебіг.

Витримала три видання, з них перше - ілюстроване. Загальний тираж - 60 тисяч примірників. Книгу також можна було читати в мережі Інтернет.

5. Парламентська криза в Україні. Причини. Перебіг. Наслідки.- Броди: Просвіта, 2001. - 255 с, іл. Книга про безпрецедентну у світовій практиці парламентаризму подію, коли одночасно в Україні доби Кучми (січень-лютий 2000 р.) діяло два парламенти - один у приміщенні Верховної Ради, інший - у концертному залі Українського дому. Тираж - 5 тисяч примірників.

6. Нарцис, або Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука.- Броди: Просвіта, 2001. - 180 с. Книга вийшла чотирма офіційними виданнями загальним обсягом 40 тисяч примірників, з яких 20 тисяч незаконно арештовано прокуратурою і знищено у м. Рівному. Окрім цього, відомо ще не менше шести різних видань, які не зрозуміло де друкувалися. Загальний тираж книги встановити неможливо.

Книга була розміщена на кількох сайтах в мережі Інтернет українською та російською мовами.

7. Громовідвід, або "Справа Лазаренка".- Броди: Просвіта, 2001. - 206 с.

Видання побудоване на матеріалах Комітету з питань регламенту Верховної Ради України і свідчить про незаконність та надуманість пред'явлених режимом Л.Кучми звинувачень колишньому прем'єр-міністру України П.Лазаренку.

Книга витримала два видання українською мовою загальним тиражем 20 тисяч примірників, і 1 видання англійською мовою, тираж якого автору не відомий.

8. Дванадцять окремих видань із серії "Нарцисіана"про судові процеси з В.Медведчуком я навіть не беру до уваги - їх тиражі були вкрай малими - від 500 до 2000 примірників, але кожне з них мало міжнародний стандартний номер ISBN, і у великих бібліотеках України та закордону вони є. Перерахую їхні назви: "Спроба викупу минулого. Про судовий позов Віктора Медведчука"; "Замість спростування. Про кримінальну справу, порушену у 1973 році проти Віктора Медведчука: Документи і матеріали"; "Попередні підсумки судового процесу за позовом В.Медведчука"; "Позовні вимоги юриста у світлі пояснень журналістів"; "Зустрічний позов видавців книги "Нарцис"; "Безпідставні претензії Віктора Медведчука до видавців книги "Нарцис"; "Адвокат дисидентів, або Як Віктор Медведчук "захищав" члена Української Гельсінської Групи Юрія Литвина"; "Адвокати КГБ"; "Як Віктор Медведчук "захищав Василя Стуса" (у двох частинах).

Ряд моїх книг, зокрема «Свистун», «Оксамитове шахрайство», «Час підлої влади», «Нарцис», «Громовідвід» передруковувалися повністю або окремими розділами у багатьох періодичних виданнях України.

Не зайвим буде зазначити, що далеко не всі вищезгадані книги виходили на кошти «Батьківщини», однак при усіх виданнях і передруках у пресі незмінно зазначалося, що їхній автор є членом політради ВО «Батьківщина», - навіть на обкладинках, випущених у Росії піратських комерційних видань.

Наголошу на такій важливій обставині: ініціатива написання всіх моїх політичних книг належала винятково мені - я ніколи не виконував будь-чиїх замовлень при їх підготовці. Однак після їх написання і навіть перших публікацій в Україні знаходилось немало патріотів, які сприяли тиражуванню та розповсюдженню видань. У цьому плані я також плідно співпрацював із керівництвом «Батьківщини», з якими у мене не було жодного непорозуміння, і я вдячний у цьому плані Вам, шановні Юліє Володимирівно й Олександре Валентиновичу, за взаєморозуміння та співпрацю у боротьбі з режимом Кучми.

Я пишаюся тим, що зробив у великій політиці. У ній я завжди був чесним і ніколи не йшов на компроміс із совістю. Особливо пишаюся своїми книгами. Всі мої політичні видання були написані правдиво, від щирого серця, на одному подиху, їх я писав, аби показати людям правду і вплинути на хід подій. Не знаю, з яких причин, але мої книги були досить читабельними і спонукали до певних наслідків. У всякому разі в Україні мене більше знають по моїх книгах.