Дмитро Чобіт - Монолітне болото або ЗАТ БЮТ

Знаменитий Юрій Гнаткевич (№ 135) був серед зачинателів Товариства української мови ім.Тараса Шевченка - першої масової неформальної організації в Україні доби радянської влади та Народного Руху України. Доктор наук, народний депутат України першого скликання. Скільки він доклав зусиль уже в наш час у боротьбі з гонителями українства! Він вів затяжні суди з українофобськими виданнями за образу гідності українського народу та його світочів. Звичайно, - навіщо Вам такі люди?

Припустимо, що не всіх вищезгаданих поважних осіб Ви, шановні, знали, що, до речі, не робить Вам честі. Але Івана Захаровича Кірімова Ви знали добре. Народний депутат України двох скликань по одному і тому ж Іванківському виборчому окрузі Київської області, письменник, входив до складу фракції «Батьківщина», підтримував Вас, шановна Юліє Володимирівно, тоді, коли Вас переслідували й арештовували, коли Ваші давні соратники ще по «Громаді» наввипередки тікали з «Батьківщини». Іван Захарович - багаторічний член Політради ВО «Батьківщина». Ви визначили йому аж 144 місце. І це у той час, коли його суперник по мажоритарному Іванківському виборчому окрузі на виборах 2002 року махровий кучміст і «безпартійний» Сергій Осика отримав від Вас 51-ше місце! Цікаво, за що? Адже на час затвердження ЦВК виборчого списку він навіть у фракцію БЮТ не входив!

У списку БЮТ є немало інших чудес. Так народний депутат другого і четвертого скликань, колишній міністр транспорту України, член ВО «Батьківщина», кандидат технічних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України Орест Дмитрович Климпуш, наче для насмішки опинився аж на 251-му місці виборчого списку БЮТ. До речі, його батько - Дмитро Іванович Климпуш був командантом Карпатської Січі - військових формувань Української незалежної держави - Карпатської України (1938-1939 рр.) А Іван Васильович Денькович, керівник Львівської обласної організації «Батьківщина», яка на минулих парламентських виборах 2002 року принесла виборчому блоку БЮТ найбільше голосів з-поміж усіх інших областей, зайняв лише 150 місце. Заступник голови Полтавської обласної ради, багаторічний член «Батьківщини» Володимир Олександрович Марченко опинився аж на 358-му місці, а генеральний директор Київського видавництва «Мистецтво» Неля Костянтинівна Васильєва - на 441-му. І подібних прикладів немало.

На цьому тлі зовсім не зрозуміло, з яких причин 71-ше місце посідає нікому не відомий безпартійний безробітний із міста Києва якийсь Дмитро Васильович Крючков, 1978 року народження? Або його колега по нещастю, безробітний Сергій Григорович Міщенко (№ 57). Подібні запитання виникають і щодо 25-річного безпартійного адвоката з м.Києва Валерія Володимировича Писаренка (№ 75) та його колег по професії Андрія Володимировича Портнова (№ 66) і Святослава Васильовича Олійника (№ 86). Звідки вони взялися і чому й досі безпартійні? А головне, - які судові справи вони виграли і хто про них що чув? Але всі разом вони творять монолітну команду БЮТ, якою Ви так пишаєтесь, шановні Юліє Володимирівно й Олександре Валентиновичу.

Але чомусь від честі бути в одній команді з Вами, кучмістами та олігархами відмовився і Володимир Євгенович Панченко (№ 141), народний депутат України історичного 1-го скликання, письменник, доктор філологічних наук, діючий професор Києво-Могилянської академії. А навіщо Вам, шановні, дійсні науковці? Вам головне, аби були олігархи, хоча й малограмотні, - подивіться краще на складений Вами список: там у кількох Ваших фаворитів із першої сотні зазначено, що освіта у них «незакінчена вища» або «базова вища».

Недаремно ж Степан Хмара заявив, що вийшов із складу ВО «Батьківщина», бо це не партія, а напівприватна і напівмафіозна структура, у якій українських патріотів хоч помалу, але послідовно витісняють на задвірки і лише прикриваються їхніми іменами. С.Хмара не хотів грати роль фігового листка у Ваших руках, шановні.

Як відомо, основою і кістяком Блоку Юлії Тимошенко є партія «Батьківщина». Так от, крім діючих народних депутатів України з фракції БЮТ і безпартійних бізнесменів, до першої сотні виборчого списку входять лише сім керівників обласних організацій ВО «Батьківщина» і один з УСДП - другого учасника коаліції. Це теж є незаперечним доказом того, що далеко не партійний підхід був ключовим у формуванні Вами, шановні Юліє Володимирівно й Олександре Валентиновичу, виборчого списку. Але цього не скажеш про другу, а особливо про третю і четверту сотні партійного списку - прізвища безпартійних кандидатів там вкрай рідкісні.