Юрген Граф - Міф про голокост

— В той час, коли Гітлер убивав жидів мільйонами, світ дивився на це і не діяв. Ані Захід, ані Совєти, ані міжнародний Червоний Хрест, ані Ватикан не затаврували ганьбою вбивство народу, ніхто не спробував врятувати жидів — натомість, всі знали, чим займалися нацисти. Отже, у голокості винуватий весь білий світ.

— Оскільки німці в той час знищення жидів прийняли без спротиву, то сьогодні вони повинні надолужити свою провину, і всіх бажаючих емігрувати до Німеччини з інших областей земної кулі, а особливо жидів, приймати без заперечень і негайно забезпечувати допомогою. А якщо їм буде відмовлено в еміграції, це буде означати, що в Німеччині знову "піднімає голову" нацизм!

— Усякий націоналізм, крім жидівського, є вкрай небезпечним, оскільки він легко призводить до расизму, а, отже, ховає у собі загрозу нового голокосту. Націоналістом же є всякий, хто не підтримує масове переселення мусульман і кольорових народів до Європи та Північної Америки.

Отже, "голокост" практично призводить до того, що білі, християнські нації більше не мають аніякого права зберігати свою ідентичність. Їхній моральний обов’язок — змішатися з іншими расами і дозволити без заперечень обганяти себе та відтісняти. Як? Ви не згодні? Ви заперечуєте? Отже, чи ви не є нацистом?

Сьогодні всякий знає, що існують групи людей, які радикально ставлять під сумнів пануюче уявлення про долю жидів у Третьому Рейху. Цих людей називають "ревізіоністами", або, точніше сказати, "ревізіоністами голокосту". ЗМІ лають їх убивчими висловами, називають "оббріхувачами Освенціму" і, не довго думаючи, пхають в один горщик з "правими радикалами". Якщо пересічного громадянина запитати: що, власне кажучи, стверджують ревізіоністи та на що вони спираються у своїх доводах, то він нічого не зможе відповісти. І це є природнім, оскільки ЗМІ, що знаходяться під суворим і тотальним контролем, заборонено повідомляти будь-що про аргументи ревізіоністів.

Через це багато людей мають хибне уявлення про ревізіонізм і вважають, що ревізіоністи нехитро заперечують страждання жидів під час Другої світової війни. Насправді, ніхто не сперечається з тим, що значне число жидів під час панування НС було відправлено в КТ, що чимала їхня кількість померла там від епідемій і виснаження. Ніхто не бере під сумнів факти розстрілу жидів, насамперед на Cхідному фронті.

Ревізіоністи заперечують три наступні положення:

1. Існування плану фізичного знищення жидів.

2. Існування "газових камер" і "таборів смерті", улаштованих для знищення людей.

3. Вбивство на підконтрольних НС теренах від 5 до 6 млн. жидів.

Ті, хто стверджує, що ревізіонізм є "праворадикальним" рухом — також помиляються, оскільки він взагалі не є ідеологією. Він, як сказав професор Робер Форіссон, є методом. Ревізіоністи перевіряють ще раз офіційні версії "голокосту" за допомогою тих же засобів, які вважаються загальновизнаними в застосуванні до інших періодів історії. Є випадки, коли деякі ревізіоністи у своїй політичній орієнтації схиляються вправо, однак яке це має відношення до правильності або хибності їх висновків, що обґрунтовуються науково? Ким був той, хто відкрив нову планету — консерватором, лібералом, соціалістом або комуністом — не має жодного значення для самого відкриття.

Втім, тут зустрічаються й примітні факти. Так, один видний ревізіоніст голокосту прийшов зліва. Це Поль Рассіньє — учасник французького руху Опору, соціаліст і колишній в'язень таборів Бухенвальд і Дора-Міттельбау.

Якщо уважніше спостерігати за кампанією, яку кліка ЗМІ й політиків ведуть проти ревізіоністів, то негайно ж відкриється ціла низка "визначних пам'яток".

Насамперед, ревізіоністську літературу оптом позбавляють усякої достовірності, її, мовляв, можна вподібнити тим божевільним заявам, у яких понині стверджується, що Земля є центром Всесвіту. А тому ревізіоністи нібито страждають тихим божевіллям. Але в такому випадку, чому до них так уважно ставляться опоненти?

Хіба тягнуть до судів людей, котрі заперечують обертання Землі навколо Сонця? Дивним чином ці "безглузді диваки" виявляються вкрай небезпечними для керівної касти "західної демократії", оскільки вони загрожують похитнути її фундамент. Так, Патрік Банерс пише з приводу засудження голови Національної партії Німеччини, ревізіоніста Гюнтера Деккерта:

" Якби розуміння Деккертом голокосту було вірним, те це означало б, що Федеративна Німеччина заснована на неправді. Кожна промова президента, кожна хвилина мовчання, кожна книга з історії виявилися б неправдою. Заперечуючи знищення жидів, він заперечує легітимність Федеративної Республіки ".