Данило Яневський - Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського

Тимчасом «з 4-х год. дня» біля будинку Педагогічного музею були виставлені караули австрійських військовиків – січових стрільців. По ухваленні Конституції під дулами виставлених австріяками кулеметів на Володимирській вулиці розпочалася стрілянина, яка «викликала хвилювання серед членів Ради. Вирішено було перервати засідання і розійтися. Години коло 9 вечора будинок Центральної Ради спорожнів, але січові стрільці продовжували охороняти його» . [409]

Це – останні слова в історії УНР.

(ДАЛІ БУДЕ…)

Кожен народ, так само, як і кожна людина, має таку історію, на яку заслуговує.

Якщо народ, так само, як і кожна людина, заслуговує мати історію величну, мудру, героїчну, світлу, він, так само, як і кожна людина, може собі саме таку історію обрати.

Проблема тут лише в тому, що над написанням такої історії народ, так само, як і кожна людина, повинен працювати сам. Працювати всюди. Працювати завжди. Працювати до нестями. Бо труд – то найбільший дар Божий, – очевидно, крім дару життя.

Якщо народ, так само, як і кожна людина, заслуговує мати історію ганебну, примітивну, невиразну, темну – він, так само, як і кожна людина, може собі саме таку історію обрати.

Проблема тут лише в тому, що над написанням такої історії народ, так само, як і кожна людина, працювати не повинен. Треба лише забути себе, забути своїх батьків, забути свою Вітчизну.

Цю роботу за нього, за народ, так само, як і за кожну людину, зроблять інші.

Заберуть твою пам’ять про їхнє, народу й людини, походження, пращурів, батьків.

Заберуть пам’ять про їхню, народу й людини, землю, мову, пісні, весільні звичаї.

Заберуть пам’ять про їхніх, народу й людини, героїв та блазнів, перемоги й поразки.

Заберуть пам’ять про їхніх, народу й людини, провідників і зрадників, героїв та покидьків.

Заберуть пам’ять про їхніх, народу й людини, мислителів, поетів, учителів, музикантів, художників та вільних будівників.

Народ, так само, як і кожна людина, має виконати свій обов’язок. Обов’язок цей установив Творець цього світу, і жоден народ, так само, як і жодна людина, оминути його не може.

Інакше – забуття, найстрашніше з яких – забуття при житті.

Вибір – за кожним народом, так само як і за кожною людиною.

Оминути цей вибір неможливо.

Після того, як рукопис цієї книги було передано до видавництва, 3 липня 2009 р. у Вільнюсі завершилася вісімнадцята щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ. У заключному документі, Вільнюській декларації, викладено низку рекомендацій для урядів країн – учасниць ОБСЄ. Документ, ухвалений 213 голосами парламентаріїв 50 країн, містить 28 резолюцій, присвячених актуальним питанням – від заходів щодо подолання всесвітньої фінансово-економічної кризи до проблем забезпечення свободи висловлення в Інтернеті. [410]

Серед інших ПА ОБСЄ ухвалила резолюцію, проти якої проголосувала делегація Російської Федерації, «Возз’єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ в ХХІ столітті». Посилаючись на Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй, гельсінський Заключний акт та Хартію Європейського Союзу про основні права, резолюція констатувала:

– в п. 3: «в двадцятому столітті європейські країни випробували на собі два потужні тоталітарні режими, нацистський та сталінський, які несли із собою геноцид, порушення прав та свобод людини, воєнні злочини і злочини проти людства»;

– в п. 6: «нагадуючи, що знання історії допомагає уникнути повторення подібних злочинів, а відверте та ґрунтовне обговорення історії буде сприяти примиренню на основі істини та поваги до пам’яті загиблих», Парламентська асамблея ОБСЄ «знову підтвердила свою єдину позицію, яка відкидає тоталітарне правління в будь-якій формі, незалежно від її ідеологічної основи» (п. 11) та «настійно закликала державиучасниці» «продовжувати вивчення тоталітарної спадщини і підвищувати обізнаність громадськості, розробляти та удосконалювати навчальні посібники, програми та заходи особливо для молодих поколінь про тоталітарну історію, людську гідність, про права та основні свободи людини, плюралізм, демократію та терпимість» . [411]

ПА ОБСЄ також закликала запровадити День пам’яті жертв сталінізму й нацизму й відзначати його щороку 23 серпня, в день підписання Московського пакту, відомого в історії як «пакт Молотова – Ріббентропа», яким у 1939 р. Сталін та Гітлер уклали військово-політичний союз, поділили Європу та розв’язали Другу світову війну.