Ярослав Тинченко - Белая гвардия Михаила Булгакова

"Ми, рядове бувше офіцерство у великій більшості демократичне. Ми не можемо і не могли виступити вороже по відношенню до війська, котре захищає права та волю народа. Нас закликали, як говорилось в наказі гетьмана, для забезпечення державної безпечності боротьби з анархією в прифронтовій полосі, для підтримання же порядку в столиці і в метах перекурочення анархічних виступів. Бажаючим з призваних було запропоновано записатись інструкторами в добровольчеську по охороні Києва дружину. Коли ми почули про рух до Києва отрядів, настрій котрих нам був невідомий но про котрих ми догадувались, в нашій среді з'явилось підозріння в чистоті замірів влади, котра призвала нас. В відповідь на наш сумнів вийшов наказ графа Келлера про підлеглість військово-польовому суду тих, які ховаються і відмовляються. Офіцери щиро прохають захистити їх від травлі проти них і роз'яснити громадянам, що в подіях останніх днів вони, офіцери, були тільки жертвою хитрих політиків, розплату за гріхи яких вони опльовані і осоромлені зараз несуть".

(Слово, неділя, 22 грудня 1918 року, ч. 67)

Заарештовані міністри

Всі міністри гетьманського кабінети за винятком бувшого міністра закордонних справ Г.Я. Афанасієва і бувшого міністра внутрішніх справ І.А. Кістяківського містяться на Великій Підвальній вул. ч. 10 в будинку готелю "Версаль". (Ставка, неділя, 22 грудня 1918 року, ч. 6)

Становище в'язнів-офіцерів

Під головуванням швейцарського консула Єнні відбулось засідання консульського корпусу по питання про становище арештованих офіцерів добровольчеських частин. Член датського консульства лікарь датського Червоного лреста зробили доклади про завітання них до арештованих в помешканні Педагогічного музею і "Версалі". Постановлено звернутись до членів Директорії з проханням вжити заходів до полегшення участі в^язнів.

(Слово, четвер, 26 грудня 1918 року, ч. 70)

Освобождение офицеров-белорусов

В ближайшие дни предстоит освобождение арестованных и содержащихся в Педагогическом музее и Коммерческом институте офицеров-белорусов, которых насчитывается свыше 200 человек. Ходатайствующий за арестованных белорусский консул г. Базаревич указал в министерстве Иностранных дел на то, что он в свое время протестовал перед гетманским правительством по поводу мобилизации белорусов. Ныне ходатайство Базаревича с благоприятным отзывом передано министерством Иностранных дел военным властям.

(Наш Путь, 26 (13) декабря 1918 года, № 31)

Полтавщина

Перемога Запорожського полку над гетьманцями

Генеральний штаб повідомляє. 2-й Запорожський Республіканський полк між ст. Гребінкою та Яготином розбив до щенту гетьманський відділ до 1000 чоловік при гарматах та кулеметах, яким керував генерал Устимович. Більша частина гетьманців розбіглась по селах, покинувши зброю і всякі речі, частина здалась в полон, а решту забито в бою. Відібрано від них 9 гармат, багато кулеметів та рушниць, кількість яких виясняється.

(Слово, четвер, 26 грудня 1918 року, ч. 70)

Одесса

Одесские газеты передают подробности о боях в Одессе. Боям предшествовало очищение так называемой союзной зоны, начавшееся с разоружения многочисленных немецких и других частей. Разоружение производилось при помощи польских легионеров и офицеров-добровольцев. Разоружение немцев было вызвано слухами, будто немцы передают свое вооружение другим войскам. К полудни можно было видеть следовавшие за пределы зоны немецкие грузовики с имуществом немецких солдат. Одновременно офицеры-добровольцы принимали энергичные меры к отмежеванию зоны от остальной части города. Улицы были перерезаны веревками, а в некоторых местах были устроены баррикады из скамеек. Везде были расставлены пулеметы. В пределах зоны публика пропускалась с большим разбором. Весь день прошел в сплошных недоразумениях. Например, не пропускали отца больного ребенка с лекарством в руках. Затем начался своего рода спорт по части захватывания в плен противников. Добровольцы арестовывали попадавшихся в пределы зоны своих противников, те задерживали и арестовывали польских солдат и офицеров и русских офицеров-добровольцев и тоже их уводили. Два явно враждебных и вооруженных лагеря разделяли веревки, перетянутые через улицы, да опрокинутые скамейки. Кроме того, очень много лиц в форме Добровольческой армии и просто в серых шинелях были задержаны за целый ряд, как говорит официальная власть, незакономерных проступков.