Ростислав Коломієць - Гнат Хоткевич

1912–1914 роки. Хоткевич творить в Україні, що перебувала тоді у складі Російської імперії…

1914–1916 роки. Хоткевич творить у Російській імперії, у Воронежі, Петербурзі, Москві…

1917–1938 роки. Хоткевич творить у радянській Україні: Київ – Харків – Полтава – село Високе Харківської області…

8 жовтня 1938 року – його життя було перерване на злеті пострілом…

Як бачимо, Хоткевич охопив – просякнув своєю творчістю і організаційно-творчою діяльністю всю Україну від Слобожанщини до Карпат. Ніщо не заважало йому творити. Тільки постріл!

Ніщо не могло вгамувати його спраги до творчості на ниві української художньої культури: ні матеріальні нестатки, а вони супроводжували його все життя; ні вимушені переміщення у просторі, пов’язані із переслідуванням з боку царизму; ні терор за часів радянської влади, а під контролем відповідних державних органів він перебував завжди. Тільки постріл!

Це тільки на перший погляд, Хоткевич – людина, складена з протиріч:

• герой революційних подій 1905 року, якого бачили на барикадах, член Української народної партії (УНП) за царизму, і безпартійний за часів радянської влади,

• талановитий інженер-винахідник, автор проекту чотирьохциліндрового дизельного двигуна за три десятиліття до американського винаходу, – і майже не працював за фахом, натомість винайшов сучасну удосконалену українську бандуру,

• чудовий письменник, перекладач, музикант, педагог, художник – а його вважали «дилетантом», бо не мав вищої гуманітарної освіти.

Як збагнемо, шлях Хоткевича в українському мистецтві вторований:

• інтуїтивним прозрінням своєї місії в житті, здійсненності своїх найфантастичніших творчих можливостей і уподобань;

• осмисленим осяганням свого шляху в мистецтві і, відповідно, усвідомленим прямуванням обраними напрямками мистецьких шукань;

• оригінальними, вагомими і перспективними досягненнями в усіх обраних напрямах мистецтва.

В історії розвитку української художньої культури кінця XIX – 30-х років XX століття не знайти постаті, подібної Гнату Хоткевичу. І тим не менш його внесок у розвиток української художньої культури належно не оцінено. Гнат Хоткевич має увійти в історію як будівничий української художньої культури, як накреслювач її перспектив, як видатний митець українського розстріляного Відродження, як непоправна втрата для українського мистецтва майбутнього. Пам’ятатимемо, що без розуміння минулого не може бути розуміння теперішнього, тим більше неможливі якісь уявлення про майбутнє. Тому інтерес до творчості Хоткевича набуває, так би мовити, історичного значення.

Перечитайте, будь ласка, епіграф до цієї глави. Для Хоткевича, людини величезної творчої енергетики, найдинамічнішої постаті в українському мистецтві першої третини XX століття, жити повнокровно – це, як він визнавав, «жити на всі боки»: пізнавати нове, горіти творчими задумами, запалювати ними людей, вести їх за собою, весь час рухатись вперед – у незвідане. І все це – невіддільне одне від одного – наповнювало його життя тією величезною кількістю творчих проявів, здійснити які, здавалося, не під силу одній людині. Без зайвого пафосу скажу, що він творив як одержимий: інколи записував свої музичні твори на клаптиках паперу, які потім роздавав виконавцям; романи і п’єси – на аркушиках блокнота, які потім збирав докупи, приводив у порядок написане і відносив до видавництва; створював театри там, де не знали, що це таке; провів велику кількість вистав нового жанру – лекцій-концертів для найрізноманітнішої аудиторії.

Хоткевич – людина думки і дії, як визначила його особистість сумлінний дослідник життя і творчості митця, доктор мистецтвознавства Надія Супрун-Яремко. Справді, мабуть, не було жодної галузі гуманітарних знань, де б не творила ця людина, не шукала істини, не порівнювала різні національні мистецькі прояви – і українські, і різночасові – в їх історичному русі. Хоткевич досліджував українську культуру і творив на її ниві в єдності історії, літератури, театрального, пісенного, інструментального мистецтва. У ньому переплелися теоретик і практик, гуманіст і просвітитель, вчений з проникливим інтелектом і артист з романтичною душею.

Здавалося, він не знав утоми.

Переді мною мапа Європи, де я позначив маршрути концертних виступів бандуриста і театральних гастролей режисера Хоткевича в Україні, Росії, Польщі, в містах і селах, у концертних залах і сільських клубах. Сама кількість і розмах його виступів і гастролей вражає.