Любов Кияновська - Мирослав Скорик

Серед численних національно спрямованих подій «на порозі Незалежності», в яких брав участь Скорик, варто згадати легендарний фестиваль-конкурс української популярної музики «Червона рута», що проводився в Чернівцях 17–24 вересня 1989 року і кардинально змінив позицію національної естради. Мирослав Скорик не побоявся очолити журі конкурсу, попри значний тиск партійних органів на організаторів «націоналістичної» ініціативи. Знаменно, що лауреати та дипломанти цього конкурсу на кілька наступних десятиліть стали символом оригінальної української популярної пісні: володар Гран-прі Василь Жданкін, Тарас Курчик, Марія Бурмака, Тарас Чубай, сестри Тельнюк, та учениця Скорика Леся Горова.

Важливою сторінкою діяльності Мирослава Скорика стало керівництво камерним оркестром студентів тоді ще Вищого музичного інституту імені М. В. Лисенка (з 2007 року Львівської Національної музичної академії імені М. В. Лисенка). З колективом, що невдовзі почав називатись Львівський камерний оркестр «Академія» Скорик був пов’язаний до кінця життя, співпрацював з друзями-однодумцями: концертмейстером Артуром Микиткою та диригентом Ігорем Пилатюком. Для оркестру готував цікаві програми, створив ряд оригінальних опусів, оркестрових транскрипцій класики, сучасного популярного мистецтва. З цими програмами оркестр виступав на численних конкурсах (звідки завжди повертався з нагородами), фестивалях, авторських та тематичних концертах в Україні й за кордоном.

Загалом за період Незалежності відбувається неймовірне «географічне» розширення концертної діяльності та промоції творів композитора у світі. Успішні концерти самого Маестро і виконання його творів у США і Канаді, Австралії й Німеччині, Австрії й Польщі та інших країнах засвідчили найвищу художню вартість його музики не лише для українців, але й для меломанів різних куточків планети.

Починаючи від перших років, коли врешті впала «залізна завіса» і можна було вільно виїжджати, не звітуючи «відповідним органам» і не питаючи в них дозволу, Мирослав Скорик з радістю відкриває для себе світ – а світ відкриває для себе видатного українського митця. Свобода пересування країнами і континентами не лише дозволила побачити й оцінити нові мистецькі перспективи і досягнення. Інтенсивні контакти з провідними митцями та колективами різних країн дали йому нові імпульси для композиції – над творами, написаними у перше десятиліття Незалежності, сміливо можна поставити гасло: «американський період», коли Скорик більше перебував за океаном, ніж в Україні. Плідність творення була зумовлена можливістю виконання на престижних світових естрадах США і Канади, рядом замовлень від меценатів, запрошеннями на музичні фестивалі тощо. Вплинула на його рішення і складна фінансова ситуація «жорстоких дев’яностих», коли з України у різні куточки світу виїхали на заробітки кілька мільйонів осіб.

Композитор говорив про причини своїх великих мандрів спокійно, нічого не приховуючи, не прикрашаючи дійсність, проте й об’єктивно оцінюючи реальну ситуацію. На запитання в інтерв’ю про причини його тривалого перебування за кордоном, відповідав прямо: « Ну, бачте, така була ситуація тоді, в Україні. Пам’ятаю 1989 рік у Львові. В гастрономі, де я спробував щось купити, продавчиня ‘‘послала’’ мене так голосно й так далеко, що в пошуках заробітку я згодом опинився в Америці, а потім і в Австралії. Вирішив спробувати іммігрантського хліба. Ні, я не працював! Просто тимчасово виїжджав, коли настали скрутні часи – у 1990-ті. Доводилося заробляти. Мене запросили спочатку з української діаспори. Виступав із концертами своїх творів, зокрема як піаніст. Перебував здебільшого в Нью-Йорку. Трохи жив у Австралії, там у мене родичі. Як і всі тоді, боровся зі скрутою як міг. Але це не була стала робота за кордоном. Я навіть офіційно залишався тут на роботі, просто брав відпустку власним коштом на рік і виступав за кордоном. Час від часу повертався, працював в Україні, а тоді знову їхав… » [1] Розмову провела Катерина Кіндрась. Гантер (штат Нью-Йорк) Серпень, 2016 р. URL: https://ny.mfa.gov.ua/news/63474-ukrajinsyka-gromada-privitala-u-nyju-jorku-kompozitora-miroslava-skorika (дата доступу: 06.04.2021) .

Особою, яка на початку 1990-х років запросила Мирослава Скорика до США, був Вірко Балей (нар. 1938), композитор і диригент українського походження, професор Невадського університету. У Лас-Вегасі 1971 року він організував щорічний фестиваль сучасної музики, на який після падіння «залізної завіси» запрошував українських музикантів, у тому числі й Скорика. Для Лас-Вегаса композитор написав Другий скрипковий концерт, солістом в якому виступив знаменитий український скрипаль Олег Криса. Він же став першим виконавцем Другої скрипкової сонати на американському континенті.