Іван Котляревський - Листи

Печатать же Вам позволяю только один завод, и то на хорошей бумаге и хорошими большими буквами, чисто, опрятно и исправно, не на обверточной бумаге, за цензуру не отвечаю, за корректуру не берусь.

Оперу мою Наталку я отдал другому напечатать и ее у меня нет.

Согласны ли Вы, или нет; ежели согласны печатать Энеиду, то на каких условиях, прошу зараз меня уведомить, а не то я могу отдать другому напечатать в Москве; впрочем с истинным моим к Вам почтением пребываю, милостивый государь мой, Вашим покорнейшим слугою (Дефект,вирізано(очевидно,Иван Котляревский).-Ред.)

1837-го года сентября 16 дня.

Полтава

18 березня 1838 р., Полтава.

Милостивая государыня, Александра Григориевна!

Поздравляю Вас днем ангела Вашего и желаю Вам здоровья, душевного спокойствия и всего того, чего Вы себе желаете.

При сем в подарок именинной посылаю Вам духовное от себя завещание для вступления во владение по смерти моей луками при городе Полтаве состоящими; при чем и документы препровождаю, пребывая к Вам с совершенным почтением и преданностию до гроба, милостивая государыня, Вашим почтеннейшим слугою Иван Котляревский.

Марта 18 дня 1838.

1

Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1900, кн. 9, стор. 93—94.

З деякими відмінами в тексті лист опубліковано вдруге в журн. «Киевская старина», 1905, кн. 6, стор. 315—316.

Автограф не зберігся.

Подається за першодруком.

Лобанов - Ростовський Яків Іванович (1760— 1831) — генерал-губернатор Малоросії (Полтавської і Чернігівської губерній) з 1808 по 1816 р.

У червні 1812 р. на Україні організовуються ополчення на боротьбу з військами Наполеона. 25 червня 1812 р. Я. І. Лобанов-Ростовський розпочав формування козачих полків у Чернігівській і Полтавській губерніях. У Полтавській губернії для формування полків було визначено такі пункти: в Полтаві, Горошині. Яготині, Срібному, Веприку. Формування 5-го козачого кінного полку в Горошині Хорольського повіту (тепер село Горошино Оболонського району) генерал-губернатор доручив І. П. Котляревському.

На початку серпня 1812 р. Котляревський приступив до організації козачого полку у Горошині, про що і йдеться у цьому, а також у двох наступних його листах-рапортах до Я. І. Лобанова-Ростовського.

Формуючи 5-й полк, Котляревський прагнув до того, щоб його ополченці були дисциплінованими, не чинили утисків населенню Горошина. У «Квитанции», виданій Котляревському місцевими властями 1 вересня 1812 р., говорилося: «Дана сия господину капитану и кавалеру Ивану Петровичу Котляревскому в том, что со времени формирования им казачьего конного 5-го полка, т. е. 12 августа по настоящее число, от него, господина Котляревского, и от подчиненных его, обид и притеснений сдешним горошинским обывателям не делано. Равно и ничего безденежно не брато» («Наукові записки Полтавського літературно-меморіального музею I. П. Котляревсько­го», вип. 1, Полтава, 1958, стор 79).

2

Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1905, кн. 6, стор. 316—317.

Автограф не зберігся. Подається за першодруком.

3

Вперше надруковано в журн. «Киевская старина», 1900, кн. 9, стор. 94—95.

З деякими відмінами в тексті лист опубліковано вдруге в журн. «Киевская старина», 1905, кн. 6, стор. 317—318.

Автограф не зберігся.

Подається за першодруком.

Обращаюсь с покорнейшею просьбою к Ва­шему сиятельству... об отпуске меня к моей должности і далі.— Уже в першому листі з Горошина до Я. I. Лобанова-Ростовського від 12 серпня 1812 р. Котляревський, приступаючи до формування 5-го козачого полку, звертався до генерал-губернатора з проханням залишити його на посаді наглядача будинку виховання дітей бідних дворян.

Коли 5-й козачий полк був сформований, Котляревський знову просить Я. І. Лобанова-Ростовського дозволити повернутися до посади наглядача. Письменника непокоїть становище його вихованців, «оставленных теперь без должного призрения».

Перебуваючи на цій посаді, Котляревський виявив себе чуйним і вимогливим педагогом, постійно дбав про виховання у своїх учнів почуття гуманізму, любові до батьківщини, національної культури. Про зразкове утримання закладу і високий рівень виховання в ньому свідчить лист полтавського губернатора Тутолміна від 21 жовтня 1816 р. на ім'я головнокомандуючого в Петербурзі. В цьому листі зокрема говориться: «Надзирателя дома воспитания бедных Котляревского служба в настоящей должности с 3 июня 1810 года продолжаемая совершенно отлично. Его усердными трудами и благоразумием доведено то заведение во всех отношениях до возможнейшей степени улучшения, блюдя самыми действенными мерами интерес казны как при всякой издержке, так и сбережением вещей, он столько же заботлив в содержании питомцев пищею и одеянием и в самом их образовании; словом, его, Котляревского по заведению сему к пользе детей занятия соответствуют трудам истинно попечительного и расчетливого отца семейства, чем обратил во всем здешнем крае внимание к оному заведению, доказываемое искательством многих отцов помещения детей их на пансионерские вакансии сверх штатного числа определением для бедных. Я по мнению своему нахожу его, г. Котляревского достойным знака отличия орденом Св. Анны 2-го класса с алмазами» («Наукові записки Полтавського літературно-меморіального музею I. П. Котляревського», вип. 1, Полтава, 1958, стор. 40).